Рішення № 44665075, 13.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015Справа №910/3971/15-г

За позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

про підтвердження кандидатури ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

Суддя Селівон А.М.

представники сторін:

від позивача - Маслова В.М. (дов. №18-225/8462 від 11.02.2015р.);

від відповідача - Болдирєв О.О. (ріш. Національного банку України №336 від 05.10.10р.).

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Національний банк України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" про підтвердження кандидатури ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3971/15 та призначено до розгляду на 07.04.2015.

07.04.15 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2015 розгляд справи відкладено на 13.05.2015.

У судове засідання 13.05.2015 р. з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 07.04.15 р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву №01/51 від 24.03.15р., в якому відповідач погоджується з позовними вимогами та визнає їх у повному обсязі. Поданий відповідачем відзив долучено судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 13.05.15 р. позивачем подані письмові пояснення вих. № 18-03017/22450 від 03.04.15 р. про відсутність у провадженні господарських судів справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутність рішення цих органів з такого спору, які разом з доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання позивачем суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 р. (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками позивача та відповідача не заявлено.

У судовому засіданні 13.05.15 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні 13.05.15 р. уповноважений представник відповідача проти позову не заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою Правління Національного банку України від 30.01.2012 № 30 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" з 31.01.2012р. було відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (далі - ПАТ "Банк Столиця") та ініційовано процедуру його ліквідації. Ліквідатором ПАТ "Банк Столиця" було призначено службовця Національного банку України - головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 1 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду Онищенка Сергія Констянтиновича, кандидатуру останнього було підтверджено рішенням господарського суду м. Києва від 04.11.2014 у справі №910/22219/14.

У відповідності до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, тобто до 21.09.12 р..

Частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований, зокрема, з ініціативи Національного банку України. Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

У пункті 3.1 глави 3 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369 передбачено, що рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою. Одночасно за цією постановою також призначається ліквідатор, припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком, надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національному банку України надано право на звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію.

Приписами частини 9 статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора. Ліквідатор приступає до виконання обов'язків негайно після відкликання ліцензії.

У відповідності до положень частин 10, 11 статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону. У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього Закону. Єдиною підставою відхилення кандидатури ліквідатора, призначеного Національним банком України, може бути наявність конфлікту інтересів, який став відомий суду.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні 13.05.15 р., рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 910/22219/14 за позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" про підтвердження кандидатури ліквідатора банку Онищенка Сергія Констянтиновича, зокрема, було підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк столиця" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 29-Б, ідентифікаційний код 26520464) з боку Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 00032106) вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Постановою Правління Національного банку України від 02.02.2015 № 79 "Про продовження процедури ліквідації та заміну ліквідатора публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" повноваження Онищенка С.К. як ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» були припинені з 31.01.15 р., ліквідатором ПАТ «Банк «Столиця» призначено Болдирева О.О..

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, яка діяла до 21.09.12 р.) тимчасовим адміністратором не може бути особа: 1) яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером банку; 2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі; 3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком.

Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Національному банку України інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема щодо: 1) заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку; 2) відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою; 3) невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до будь-якого банку за останні п'ять років; 4) володіння майном, яке конкурує з майном банку; 5) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора; 6) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком України.

Крім того, статтею 90 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлені вимоги до ліквідатора та умови його призначення. Зокрема, ліквідатором може бути призначено: 1) фізичну особу, яка відповідає вимогам, що висуваються статтею 76 цього Закону до тимчасового адміністратора; 2) юридичну особу, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації та ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юридичних або консалтингових послуг і має не менше трьох працівників з сертифікатом Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, кандидатура ліквідатора банку Болдирєва Олександра Олександровича відповідає вимогам ст. 90 та ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у частині умов призначення.

Зокрема, Болдирєв Олександр Олександрович має повну вищу економічну освіту, що підтверджується копією диплому ИВ-І №097118 від 30.06.1982р. про закінчення Київського інституту народного господарства ім. Д.С. Коротченка за спеціальністю "Фінанси і кредит", відповідно до якого йому присвоєно кваліфікацію економіст.

Також Болдирєв Олександр Олександрович має достатній досвід роботи в банківській системі (більше 20 років), необхідний для виконання функцій ліквідатора банку, а також високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію.

Відповідно до рішення Кваліфікаційної комісії Національного банку України від 06.10.2005р. № 51 Болдирєву Олександру Олександровичу видано сертифікат серії ЛТ №000040-ЛТ (строк дії якого продовжений на п'ять років рішенням № 336 від 05.10.10 р. Кваліфікаційної комісії з питань сертифікації тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банків), який надає йому право здійснення функцій ліквідатора банків.

Перед призначенням Болдирєва Олександра Олександровича ліквідатором ПАТ "Банк Столиця" Національним банком України перевірено надану ним інформацію на предмет відсутності конфлікту інтересів та переконано у відсутності обставин, які б свідчили про наявність конфлікту інтересів з ПАТ "Банк Столиця", і Національним банком України, та у його здатності діяти в якості ліквідатора цього банку неупереджено.

Відповідно до статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Болдирєв Олександр Олександрович приступив до виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Банк Столиця" після його призначення з дня набрання чинності постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 № 267 "Про заміну ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця".

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, зважаючи на відсутність перешкод для призначення Болдирєва Олександра Олександровича ліквідатором ПАТ "Банк Столиця", визначених частиною десятою статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , враховуючи, що у процесі розгляду справи судом не встановлено конфлікту інтересів між ліквідатором Банку та Банком, суд доходить висновку, що кандидатура ліквідатора Болдирєва Олександра Олександровича підлягає підтвердженню.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем визнаний, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Підтвердити кандидатуру ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 29-Б, код 26520464) Болдирєва Олександра Олександровича (ідентифікаційний номер 2133202955).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (04205, м. Київ, вул.Маршала Тимошенко, буд.29-Б, код 26520464, накопичувальний рахунок №32070416701 у Головному управлінні Національного банку України по місту Києва і Київській області, МФО 321024) в доход Державного бюджету України 1 218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 травня 2015 р.

Суддя А.М. Селівон