Ухвала суду № 44665010, 04.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.06.15р. Справа № 904/3306/15

За позовом Публічного акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Технологія-2000" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за кредитом у загальному розмірі 107 256 грн. 50 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шипіленко О.А. - представник (довіреність №013 від 02.04.2012)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Технологія-2000" (далі - відповідач, Клієнт) заборгованість за кредитом згідно договору банківського обслуговування від 30.03.2011 у загальному розмірі 107 256 грн. 50 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- заборгованість за кредитом в сумі 62 500 грн. 00 коп.;

- заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в період з 21.11.2013 по 23.03.2015 в сумі 25 841 грн. 62 коп.;

- заборгованість зі сплати винагороди за використання ліміту в період з 02.06.2014 по 23.03.2015 в сумі 5 625 грн. 00 коп.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в період з 01.10.2014 по 23.03.2015 в сум 13 289 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/№ від 30.03.2011 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати відсотків за його користування, а також сплати винагородиї за користування кредитом. Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26008050243265, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку позивача з відповідачем, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". Відповідач за умовами договору свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 107 256 грн. 50 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 05.05.2015.

У судове засідання 05.05.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Так, у судовому засіданні представниками було повідомлено, що на теперішній час сторонами вживаються заходи до мирного врегулювання спору. Так, представники позивача та відповідача просили призначити розгляд справи на іншу дату, з метою надання часу для мирного врегулювання спору.

Отже, у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 05.05.2015 оголошувалась перерва по 04.06.2015 з метою надання сторонам часу для мирного врегулювання спору.

Представник позивача у судове засідання 04.06.2015 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлеий належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 05.05.2015 (а.с.90) та розпискою про повідомлення про час та місце наступного судового засідання, що міститься в матеріалах справи (а.с.91).

Отже, суд приходить до висновку, що сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судове засідання 04.06.2015 з'явився представник відповідача.

Від позивача 04.06.2015 надійшло клопотання (вх. суду 35146/15 від 04.06.2015), в якому він просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки банком було проведено реструктуризацію боргу відповідача, а отже на даний час заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, у вказаному клопотанні зазначено, що відповідачем витрати позивача по сплаті судового збору відшкодовані у повному обсязі. На підтвердження врегулювання спору між сторонами позивачем додано засвідчену копію додаткової угоди № 1 від 29.05.2015 до договору про надання банківських послуг (розділ 3 Умов та правил надання банківських послуг) № 30815216 (ліміт на поточний рахунок).

Від відповідача також надійшла заява про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, на підтвердження якої також додано копію вказаної вище додаткової угоди, а також платіжне доручення № 130 від 29.05.2015 на суму 74 535 грн. 00 коп. з призначенням платежу: погашення заборгованості за кредитом згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання банківського обслуговування (розділ 3 Умов та правил надання банківських послуг) № 30815216.

У судовому засіданні представником відповідача також повідомлено, що на теперішній час між сторонами спір врегульовано, заборгованість за договором банківського обслуговування від 30.03.2011 у відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, відповідачем наголошено на тому, що витрати позивача по сплаті судового збору у даній справі також були відшкодовані відповідачем.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 відповідач звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява). У вказаній заяві зазначено, що підписавши анкету, відповідач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку,, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www/privatbank.ua. Також в заяві зазначено, що:

- Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку;

- про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта;

- порядок встановлення, зміни, ліміт, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщенні у мереж і Інтернет на сайті www/privatbank.ua і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування (а.с.32).

Отже, згідно заяви, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26008050243265.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 "Умов та правил надання банківських послуг" при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо (пункт 3.2.1.1.5. Умов).

Згідно з пунктами 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що застосовується в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових коштів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, в разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, що передбачені внутрішніми нормативними документами банку.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі ).

Відповідно до пунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.2.2.5 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Клієнт зобов'язаний повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу з 30.03.2011 кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. 00 коп., з 04.02.2013 - 62 500 грн. 00 коп., з 01.03.2014 - 62 500 грн. 00 коп., а з 02.03.2014 - 61 588 грн. 76 коп., що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/1150327170425 від 27.03.2015 (а.с.48).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3.).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов).

Крім того, пунктом 3.2.1.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до розділу 3.2.1.2.2. Умов відповідач зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в пункті 3.2.1.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (пункт 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно пунктів 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (пункт 3.2.1.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого пунктом 3.2.1.1.11. (пункт 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені пунктами 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (пункт 3.2.1.2.2.5.).

В свою чергу відповідачем зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також сплати винагороди за використання ліміту у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в наступних сумах:

- заборгованість за кредитом в сумі 62 500 грн. 00 коп.;

- заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в період з 21.11.2013 по 23.03.2015 в сумі 25 841 грн. 62 коп.;

- заборгованість зі сплати винагороди за використання ліміту в період з 02.06.2014 по 23.03.2015 в сумі 5 625 грн. 00 коп.

Факт кредитування поточного рахунку на підставі Договору банківського обслуговування від 30.03.2011 підтверджується матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов договору, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів за користування. Також відповідачем були порушені зобов'язання щодо сплати винагороди за використання ліміту.

При цьому, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1.).

На підставі вказаного пункту кредитного договору позивач нарахував та просить стягнути пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в період з 01.10.2014 по 23.03.2015 в сум 13 289 грн. 88 коп.

При цьому, від позивача 04.06.2015 надійшло клопотання (вх. суду 35146/15 від 04.06.2015), в якому він просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки банком було проведено реструктуризацію боргу відповідача, а отже на даний час заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, у вказаному клопотанні зазначено, що відповідачем витрати позивача по сплаті судового збору відшкодовані у повному обсязі. На підтвердження врегулювання спору між сторонами позивачем додано засвідчену копію додаткової угоди № 1 від 29.05.2015 до договору про надання банківських послуг (розділ 3 Умов та правил надання банківських послуг) № 30815216 (ліміт на поточний рахунок).

Так, у вказаній додатковій угоді сторони досягли згоди зменшити суму заборгованості, у випадку внесення позичальником суми у розмірі 71 875 грн. 00 коп. на погашення простроченої заборгованості за кредитом, а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі - 62 500 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за відсотками у розмірі - 9 375 грн. 00 коп.

Від відповідача також надійшла заява про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, на підтвердження якої також додано копію вказаної вище додаткової угоди, а також платіжне доручення № 130 від 29.05.2015 на суму 74 535 грн. 00 коп. з призначенням платежу: погашення заборгованості за кредитом згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання банківського обслуговування (розділ 3 Умов та правил надання банківських послуг) № 30815216.

Крім того, представником відповідача повідомлено, що ним, фактично, сплачена сума більша, ніж була узгоджена сторонами під час підписання додаткової угоди.

Враховуючи викладене, представник відповідача також просив суд припинити провадження у справі, оскільки заборгованість перед позивачем ним погашена у повному обсязі.

Так, дослідивши додані до заяви документи, судом встановлено, що заборгованість за договором банківського обслуговування від 30.03.2011 у відповідача перед позивачем на теперішній час відсутня, крім того, як повідомлено позивачем (у клопотанні) та представником відповідача, судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, відповідачем позивачу відшкодований у повному обсязі.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім того, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Отже, перелік підстав повернення сплачених сум судового збору є вичерпним та у їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України).

Дана позиція викладена також у пункті 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати у даній справі покладаються на позивача, оскільки в матеріалах справи містяться докази відшкодування позивачу суми витрат по сплаті судового збору в сумі 2 145 грн. 13 коп. відповідачем, вказане також було додатково підтверджене позивачем у клопотанні від 04.06.2015 та представником відповідача у судовому засіданні 04.06.2015.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/3306/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Приватного підприємства "Технологія-2000"про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 107 256 грн. 50 коп. припинити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко