Ухвала суду № 44664481, 05.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"05" червня 2015 р. Справа № 922/3068/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№3208Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року у справі №922/3068/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар", м. Коростень, Житомирська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмавік", м. Харків,

про стягнення 21111,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмавік" (Відповідача) 21111,00 гривень боргу. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору №197 про надання юридичних консалтингових та дилерських послуг, укладеного між Позивачем та Відповідачем 18 квітня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд покласти на Відповідача сплату 1720,50 гривень судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року у справі №922/3068/13 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Алмавік” на користь Публічного акціонерного товариства “Коростенський завод ”Янтар” 21111,00 гривень збитків та 1720,50 гривень судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського Харківської області від 10 вересня 2013 року у справі №922/3068/13, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів перевірила матеріали вищезазначеної апеляційної скарги і дійшла висновку про її повернення заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду прийнято 10.09.2013 р., повний текст рішення підписано 16.09.2013 р., згідно відмітки канцелярії суду на зворотній стороні оскаржуваного судового рішення направлена 19.09.2013 р., апеляційна скарга згідно штампу вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області 29.05.2015 р., тобто з порушенням десятиденного строку, встановленого для її подання.

З апеляційною скаргою відповідачем подана заява (вх. №8769) про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання стосовно вказаної заяви у відповідності до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Заява ТОВ "Алмавік", про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги не містить жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги по оскарженню рішення господарського суду від 10.09.2013 р., оскільки його посилання на те, що він дізнався про наявність оскаржуваного рішення лише 19.05.2015 року є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було відомо про існування справи №922/3068/13, крім того, з матеріалів справи вбачається, що він був повідомлений про час та місце судового засідання, в якому було винесено оскаржуване рішення. Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 10 вересня 2013 року. (а.с. 36-37). Вказану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача та вручено його представнику 20.08.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.38).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Судовою колегією встановлено, що заявником не додержано зазначених норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. п. 2.1, 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а у разі подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року №80-VIII, з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 грн.

З матеріалів скарги вбачається, що позивачем в повному обсязі оскаржується рішення суду першої інстанції про стягнення коштів в сумі 21111,00 грн., тобто в апеляційній скарзі оскаржується вимога майнового характеру.

Згідно квитанції №872910035 від 29.05.2015 р. вбачається, що заявником за подання апеляційної скарги сплачено 860,25 грн. судового збору, замість 913,50 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

Тобто, апелянтом не надано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Вищезазначені обставини є підставою для повернення скарги в порядку п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, а тому апеляційна скарга відповідача не приймається до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 86, ч. 3 ст. 94, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмавік" про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Алмавік", м. Харків.

Додаток: заявнику - матеріали апеляційної скарги на 13 арк.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.