Постанова № 44664438, 25.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 922/5212/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Білецька А.М.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чуприна Я.О.

відповідача -Санжаревський Є.М., Тюменцев В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1990 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/5212/13

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" 12157,04 грн. заборгованості по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за жовтень та листопад 2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. (суддя Мамалуй О.О.) у справі № 922/5212/13 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за жовтень та листопад 2013 р. в сумі 12157,04 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. апеляційну скаргу ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2014 у справі № 922/5212/13 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2014 р. касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" та Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова задоволені частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. у справі № 922/5212/13 - скасовано, справу передано на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року у справі № 922/5212/13 - без змін.

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" не погодилося з рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. у справі № 922/5212/13, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Вищого господарського суду від 23.12.2014 р. у справі № 922/5212/13 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" задоволена частково. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. у справі № 922/5212/13 - скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2015 р. (суддя О.О. Присяжнюк) у справі № 922/5212/13 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів жовтень та листопад 2013 р. в сумі 12157,04 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване з тих підстав, що у позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та ін.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 р. у справі № 922/5212/13 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, а також просить стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" з державного бюджету України 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що не є науковою установою, а отже обов'язок фінансування різниці наукової пенсії на нього не поширюється, посилаючись на ст. 24 Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність», в якій зазначений вичерпний перелік суб'єктів, на які поширюється дія даної норми Закону.

Також відповідач зазначає, що на час прийняття та чинності Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково - педагогічним) працівникам державних небюджетних установ і організацій згідно з Законом України «Про наукову і науково - технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (Порядок І) відповідач не був державною бюджетною установою / організацією або державним не бюджетним підприємством / організацією та здійснював господарську діяльність у формі Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

На момент прийняття Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково - технічну діяльність» та по теперішній час не є державним небюджетним підприємством, установою, організацією або вищим навчальним закладом.

Відповідач зазначає, що на момент набрання чинності Порядку І та в подальшому не був державним підприємством, та ін..

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 17.04.2015 р. у зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., судді Пушай В.І., судді Білецької А.М.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у запереченні та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" зареєстрований, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова за реєстраційним номером № 0747.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2007 р. по справі № Б-39/10907 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

Відповідачем надавались довідки про науково-технічну діяльність зазначених працівників заводу, які займалися науково-технічною діяльністю, об'єм якої складав не менш ніж 70-90% загального об'єму робіт, що надавало право на призначення наукової пенсії працівникам відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Колишнім працівникам заводу: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Факт призначення і виплати пенсії підтверджується довідками про виплачені пенсії.

У відповідності до п. 2, п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженою Постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 р., відповідачу були вручені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме: повідомлення за жовтень 2013 р. в сумі 5163,25 грн.; повідомлення за листопад 2013 р. в сумі 7430,79 грн., які були направлені відповідачу рекомендованими повідомленнями, про що свідчать копії поштових повідомлень.

Але відповідач, отримавши дані повідомлення, не відшкодував заборгованість.

Позивач зазначає, що відповідач має поточну заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за жовтень та листопад 2013 р.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що у позивача відповідно до норм чинного законодавства є всі правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписом ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Порядок призначення пенсій визначено постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Згідно з ст. 49 Кодексу Законів про працю України (в редакції від 01.08.2001 р.) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, час роботи і розміру заробітної плати.

Як було зазначено вище, на підставі наданих відповідачем довідок органами пенсійного фонду винесені розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується довідками про виплачені пенсії.

Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень ст.ст. 22-1, 22-2 цього Закону.

Крім того, зазначеною статтею Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на час призначення пенсії) визначено, що право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловіки - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років, жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Як вбачається із Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 р. № 1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку.

Обов'язковими умовами для призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" є наявність у особи статусу наукового працівника, наявність вищої освіти, перебування на посаді, перелік яких затверджений КМ України, підрозділ, в якому працює особа, повинен займатися науковою діяльністю, наукова діяльність в підрозділі повинна становити 70% від основного обсягу робіт.

Відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України по справі № к-3261/08 від 23.02.2011 р., для призначення пенсії наукового працівника, необхідно досягнути пенсійного віку, мати статус наукового працівника, наявність стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи на посадах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, не менше 20 років.

Вищезазначені особи, є науковими працівниками відповідача, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу, в яких зазначено, що особи здійснювали наукову діяльність на підприємстві відповідача. Факт призначення і виплат особам пенсії підтверджується довідками про виплачені пенсії. Копії довідок (листів) наявні в матеріалах справи.

Згідно з ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що відповідно до п. 38 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів.

Колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що до повноважень Управління Пенсійного фонду України відноситься лише перевірка правильності оформлення та змісту довідки, яка підтверджує спеціальний стаж для призначення пенсії як науковому працівнику, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом першої інстанції було встановлено, що розпорядження управління Пенсійного фонду України, винесені в межах своєї компетенції, про призначення працівникам Заводу наукових пенсій Відповідачем не оскаржувались та є чинними.

Щодо посилань відповідача про те, що законодавством України не передбачено стягнення з недержавних підприємств у зв'язку з тим, що вони не є науковою установою з відповідним рівнем акредитації, колегія суддів оцінює критично у зв'язку з тим, що вони протирічать законодавству, яке регулює спірні правовідносини. Крім того, відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів відзиву довідок у позивача як таких, що не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" засноване згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 22.12.1994 р. № 1656 шляхом перетворення державного підприємства " Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" у відкрите акціонерне товариство відповідно до указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств" як правонаступник останнього.

Відповідно до п. 2 Порядку, фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 р. (надалі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-V рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Пункт 5 Порядку визначає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Порядком визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначену законодавством.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідач добровільно не відшкодував заборгованість в сумі 12157,04 грн. за жовтень 2013 р. та листопад 2013 р.

Посилання відповідача на те, що він не є належним суб'єктом здійснення фінансування різниці суми пенсії, призначеної науковим працівникам у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та не є науковою установою, а також на приписи ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", як на таку, в якій визначено перелік суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки норми даної статті не мають будь-якого відношення до порядку фінансування пенсії, призначеної науковим та науково-педагогічним працівникам.

Стосовно посилань відповідача на існування судового рішення прийнятого господарським судом Харківської області від 01.07.2004 р. у справі № 13/158-04, яке набрало законної сили та відповідно до ст. 35 ГПК України є преюдиціальним фактом, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, мають місце лише оціночні судження, зроблені судом при вирішенні іншої справи. Відповідачем помилково надано преюдиціальне значення оціночним судженням.

Колегія суддів зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18.02.2015 р. у справі № 922/3082/14, від 02.02.2015 р. у справі № 922/2468/14, від 03.02.2015 р. у справі №922/4169/13.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 12157,04 грн.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/5212/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/5212/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 02.06.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Білецька А.М.