Постанова № 44664380, 28.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа № 914/4565/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Астра" (надалі ПП "Компанія "Астра"), б/н та б/д (вх.ЛАГС № 01-05/1673/15 від 14.04.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 16.03.2015р.

у справі № 914/4565/14

за позовом: ПП "Компанія "Астра", м. Львів

до відповідача: комунального підприємства "Новояворівськжитло" (надалі КП "Новояворівськжитло"), м.Новояворівськ, Львівська область

про стягнення 153 912,93 грн.

за участю представників:

від позивача: Гулін Ю.О.- представник (довіреність б/н від 27.04.2015р.)

від відповідача: Бєлкіна Н.В. - представник (довіреність № 210 від 25.05.2015р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.03.2015р. у справі № 914/4565/14 (суддя Король М.Р.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з КП „Новояворівськжитло" на користь ПП „Компанія „Астра" 148 674,51 основного боргу, 2 391,45 грн. пені, 2 183,83 грн. інфляційних нарахувань, 265,99 грн. - 3% річних та 3 070,37 грн. судового збору. Стягнуто з позивача в дохід державного бюджету 1 251,24 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 7 від 03.08.2012р. на суму 148 674,51 грн. Враховуючи, що відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 69 750,00 грн., яка не була врахована позивачем при зверненні з позовом до суду, судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій, згідно якого позовні вимоги було задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП „Компанія „Астра" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано наданиі ним докази та висловлені обгрунтквання, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що суд безпідставно прийняв платіжні доручення № 3298 від 21.11.2014р. на суму 15 000,00 грн. та № 3318 від 27.11.2014р. на суму 10 000,00 грн. в якості доказу погашення спірної заборгованості, оскільки вони відносяться до сплати заборгованості за іншій період, ніж є предметом дослідження в даній справі.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.04.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 30.04.2015р.

Ухвалою суду від 30.04.2015р. розгляд справи відкладено на 28.05.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці, розпорядженням голови суду від 27.05.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/4565/14, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Представник відповідача з доводами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях № 215 від 27.05.2015р. (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/3379/15 від 28.05.2015р.), просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.08.2012р. між КП «Новояворівськжитло» (замовник) та ПП Компанія «Астра» (виконавець) було укладено договір № 7 ( із додатком №1) на ремонт і технічне обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе організацію і виконання робіт по ремонту і обслуговуванню ліфтів в житлових будинках, котрі перебувають на балансі КП "Новояворівськжитло" - яке виступає балансоутримувачем і обслуговується "замовником" (а.с. 12-16).

У п.1.3 договору зазначено, що вартість технічного обслуговування, згідно затверджених тарифів та вимог чинного законодавства, на день укладення договору становить 439,58 грн. за місяць за один ліфт. Загальна вартість робіт в місяць визначається на підставі додатку № 1 до договору, в якому визначається перелік ліфтів, технічне обслуговування яких здійснюється підрядником.

Позивач, відповідно до умов п.п.2.1.1, 2.1.2 договору зобов'язувався забезпечити надійну і безпечну роботу ліфтів, своєчасно виконувати комлекс ремонтних, регламентних робіт, а відповідач згідно із п.2.2.1 договору - своєчасно вносити плату за технічне обслуговування ліфтів.

Пунктами 3.1, 3.3 договору сторони узгодили, що в кінці поточного місяця виконавець представляє замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості, замовник їх підписує, завіряє підпис печаткою і не пізніше трьох днів з дня отримання один примірник акту повертає виконавцю. На підставі підписаних актів замовник щомісячно не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, перераховує на поточний рахунок виконавця кошти за відрахуванням 2,0% комісійної винагороди (КП „Новояворівськжитло").

На виконання умов договору №7 від 01.03.2009р. позивач надав відповідачу послуги за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року на загальну суму 140 662,66 грн., що підтверджується копіями актів-рахунків №135 за липень-жовтень 2014 року (а.с. 17-24).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в результаті чого у КП „Новояворівськжитло" утворилася заборгованість перед ПП „Компанія „Астра" у розмірі 140 662,66 грн.

Проте, відповідач стверджує, що ним здійснено часткову оплату боргу, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 69 750,00 грн. (а.с. 29-38). Крім того, зазначає, що рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/2777/14 від 04.09.2014р. з КП „Новояворівськжитло" було стягнуто на користь ПП „Компанія „Астра" заборгованість за ремонт і технічне обслуговування ліфтів за період з липня 2011 року по червень 2014 року в сумі 339 430,16 грн., тобто станом на 27.01.2015р. заборгованість становить 111 885,21 грн. , а не 140 662,66 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було подано, а судом прийнято до розгляду заяви про збільшення позовних вимог (від 26.02.2015р. № 894/15) та від 11.03.2015р. № 1069/15), в яких позивач просить суд стягнути 243 424,51 грн. загальну суму основного боргу з врахуванням вартості наданих йому послуг в розмірі 34 251,47 грн. за листопад; 34 145,66 грн. за грудень 2014 року, 34 364,72 грн. за січень 2015 року та 7 665,05 грн. пені, 4 707,06 грн. інфляційних втрат та 878,16 грн. 3% річних (а.с. 53-59, 65-69).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

В ст.11 ЦК України зазначено, що, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Укладений сторонами вищевказаний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно та у повному обсязі надав послуги, передбачені договором № 7 від 03.08.2012р., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами-рахунками № 135 за період з липня 2014 року по січень 2015 року на загальну суму 243 424,51 грн., які підписані відповідачем без жодних зауважень. Відтак, відповідач, підписуючи вказані акти, погодився з об'ємом та вартістю робіт, виконаних позивачем.

Натомість, зобов'язання з оплати отриманих послуг, відповідачем належним чином виконані не були.

Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 148 674,51 грн., оскільки відповідачем представлені належні докази часткової оплати виконаних робіт на суму 69 750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містять призначення платежу: за технічне обслуговування і ремонт ліфтів за квітень - червень 2014р. (а.с. 29-38) та згідно рішення суду у справі № 914/2777/14, оскільки вказане рішення суду виконано в примусовому порядку (а.с. 41-42). Згідно розпорядження № 45069197 державного виконавця, грошові кошти в сумі 478 863,16 грн., що надійшли 19.01.2015р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні судового наказу № 914/2777/14, виданого 19.09.2014р. господарським судом Львівської області про стягнення заборгованості із КП "Новояворівськжитло" необхідно перерахувати, зокрема, 432 875,02 грн. на користь ПП "Компанія "Астра" (а.с. 43-44).

Проаналізувавши представлені відповідачем докази часткової оплати спірної заборгованості, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 243 424,51 грн. за період з липня 2014 року по січень 2015 року (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог).

Відповідачем, як доказ часткової оплати, долучено до матеріалів справи платіжні доручення на суму 69 750,00 грн. (а.с.29-38), які містять призначення платежу: за технічне обслуговування і ремонт ліфтів згідно акту-рахунку № 135 за квітень-червень 2014р. (а.с. 29-38).

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні представник позивача підтвердив оплату боргу на суму 69 750,00 грн., яка була зарахована ним у спірний період.

Проте, оплата ж заборгованості згідно платіжних доручень № 3298 від 21.11.2014р. на суму 15 000,00 грн. та № 3318 від 27.11.2014р. на суму 10 000,00 грн. які в призначені платежу містять посилання: перераховано заборгованість за технічне обслуговування і ремонт ліфтів згідно рішення суду № 914/2777/14 від 04.09.2014р. - не стосується спірного договору (а.с. 41-42). Рішенням господарського суду Львівської області від 04.09.2014р. у справі № 914/2777/14 позовні вимоги ПП „Компанія „Астра" були задоволені повністю, стягнуто заборгованість з КП „Новояворівськжитло" на користь ПП „Компанія „Астра" в розмірі 457 875,02 грн., проте, дана заборгованість виникла в зв'язку з неналежними виконанням КП „Новояворівськжитло" своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги згідно договору №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів від 01.03.2009р. (рішення долучено до матеріалів апеляційного провадження).

Предметом розгляду даної справи № 914/4565/14 є стягнення заборгованості за виконані роботи по договору №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів від 03.08.2012р.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно розпорядження № 45069197 державного виконавця, грошові кошти в сумі 478 863,16 грн., що надійшли 19.01.2015р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні судового наказу №914/2777/14, виданого 19.09.2014р. господарським судом Львівської області про стягнення заборгованості із КП "Новояворівськжитло" було перераховано лише 432 875,02 грн. на користь ПП "Компанія "Астра", тобто за мінусом 25 000,00 грн., що підтверджується також платіжною вимогою № 4 від 12.01.2015р. (а.с. 43-44).

Відтак, оплата згідно платіжних доручень № 3298 та № 3318 на суму 25 000,00 грн. була здійснена за виконані роботи по договору №7 на ремонт і технічне обслуговування ліфтів від 01.03.2009р., яка була врахована ВДВС Яворівського РУЮ Львівської області при примусовому виконанні судового наказу №914/2777/14, виданого 19.09.2014р. господарським судом Львівської області.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 148 674,51 грн. помилково взяв до уваги, як належний доказ оплати боргу, платіжні доручення № 3298 та № 3318 на суму 25 000,00 грн. та безпідставно зменшив суму основного боргу.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 173 674,51 грн. за період з липня 2014 року по січень 2015 року (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог) є документально обґрунтованою, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст. 216 Господарського кодексу України зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 сторони визначили, що за затримку платежів поза терміни, вказані п. 3.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: конкретизованого розрахунку, позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 4 707,06 грн., нараховані за період з вересня-листопад 2014р., 3% річних в розмірі 878,16 грн. за період з 20.08.2014р. по 20.12.2014р. та пеню в розмірі 7 665,05 грн. за період з 20.08.2014р. по 20.12.2014р. (а.с. 11).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково суму основного боргу в розмірі 148 674,51 грн., здійснив власний перерахунок заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені та прийшов до висновку про часткове їх задоволення на загальну суму 4 841,27 грн., в решті - 8 409,00 грн. відмовлено.

Однак, враховуючи, що місцевим господарським судом безпідставно було зменшено суму основного боргу на 25 000,00 грн., та те, що відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 69 750,00 грн., яка була зарахована позивачем у спірний період, проте не була врахована позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами, судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок інфляційних нарахувань, 3% річних та пені за допомогою системи «Ліга «Закон»».

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг за договором № 7 від 03.08.2012р., колегія суддів вважає, що до задоволення підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 3 876,46 грн., 3% річних в розмірі 437,71 грн. та пені в розмірі 3 851,73 грн. за період з 20.08.2014р. по 20.12.2014р., виходячи з суми основної заборгованості в розмірі 70 912,66 грн., допущеної відповідачем на дату подання позову (розрахунок додається). В решті стягнення штрафних санкцій в розмірі 5 084,37 грн. слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Проте, враховуючи, що скаржник ПП «Компанія «Астра» в прохальній частині апеляційної скарги просить суд стягнути з відповідача на користь позивача лише 2 391,45 грн. пені, 2 183,83 грн. інфляційних нарахувань та 265,99 грн. - 3% річних, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 2 391,45 грн. пені, 2 183,83 грн. інфляційних нарахувань та 265,99 грн. - 3% річних.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, відповідачем всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі змісту п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. вбачається, що Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржником оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні лише 25 000,00 грн. Відтак, сплата судового збору за подання апеляційної скарги має вираховуватися зі суми 25 000,00 грн.

Оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для його повернення платникові, то сплачена ПП "Компанія "Астра" сума судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 621,66 грн. за платіжним дорученням № 1095 від 02.04.2015р. підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України як надлишково сплачена.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ПП "Компанія "Астра" б/н та б/д (вх.ЛАГС № 01-05/1673/15 від 14.04.2015р.) задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.03.2015р. у справі № 914/4565/14 змінити в частині стягнення суми основного боргу. В цій частині прийняти нове рішення :«Стягнути з комунального підприємства „Новояворівськжитло" (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, ідентифікаційний код 34978118) на користь приватного підприємства „Компанія „Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) 173 674,51 грн. основного боргу».

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з комунального підприємства „Новояворівськжитло" (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, ідентифікаційний код 34978118) на користь приватного підприємства „Компанія „Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) судового збору в розмірі 913,50 грн. за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Комунального підприємства „Новояворівськжитло" (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, ідентифікаційний код 34978118) на користь Приватного підприємства „Компанія „Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) судового збору в розмірі 2 700,09 грн. за подання позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог.

6. Повернути приватну підприємству „Компанія „Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) з Державного бюджету України 621,66 грн. зайво сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги за платіжним дорученням № 1095 від 02.04.205р.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

8. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.