Рішення № 44664104, 04.06.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2015 р.Справа № 924/459/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Васильків Київської області

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України с. Пасічна Старосинявський район Хмельницької області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна академія аграрних наук України м. Київ

про стягнення 182 324,80 грн., з яких 151456,68 грн. основний борг, 30868,12 грн. пеня

Представники сторін: не з'явились

Суть спору:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України 182 324,80 грн., з яких 151456,68 грн. основний борг, 30868,12 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України умов укладеного договору про надання послуг № 12 від 02.04.2014р.

Ухвалою суду від 02.04.2015р. порушено провадження у справі 924/459/15, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2015р. подав письмові пояснення, в яких повідомив про визнання позову в частині основної заборгованості за договором №12 від 02.04.2014р.

Ухвалою суду від 19.05.2015р. залучено до участі в справі №924/459/15 як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну академію аграрних наук України (м. Київ, вул. Суворова, буд. 9, код 00031101).

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2015р. подав письмову заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою мирного врегулювання спору та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 28.05.2015р. заяви представника відповідача задоволено, розгляд справи відкладено, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Представники сторін в судове засідання 04.06.2015р. не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, місце та час судового слухання справи. Про належне повідомлення представника відповідача свідчить розписка від 28.05.2015р. наявна в матеріалах справи. Ухвала суду від 28.05.2015р. направлена на адреси позивача та третьої особи, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідно до ст. 64 ГПК України вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Судом враховано, що сторонами доказів мирного врегулювання спору суду не надано.

З огляду на викладене, оскільки неявка сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.04.2014р. між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України (замовник) укладено договір про надання послуг № 12.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець на замовлення замовника протягом визначеного в договорі періоду надає за плату наступні послуги: поточний, капітальний ремонт обладнання, вузлів та деталей с/г техніки; технічне обслуговування с/г техніки.

Виконавець за замовленням протягом визначеного в договорі періоду поставляє, а замовник приймає та оплачує запасні частини, інструмент, витратний матеріал та інше до с/г техніки (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.5 договору виконані виконавцем роботи (послуги) оформляються сторонами шляхом підписання відповідного Акту виконаних робіт або видаткових накладних, в яких визначається перелік та вартість виконаних робіт, запчастин.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата передбачених цим договором послуг здійснюється замовником на підставі погоджених сторонами тарифів, приведених в розрахунку.

Строк оплати встановлюється протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання замовником рахунку або актів приймання-передачі робіт (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору за прострочення терміну розрахунків, зазначених в п. 3.3 замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Сплата пені та неустойки не звільнює сторони від виконання зобов'язань по договору (п. 4.3 договору).

Сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (п. 5.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

На виконання умов договору про надання послуг №12 від 02.04.2014р. позивачем поставлено матеріали на суму 132754,68 грн. та виконано роботи (ремонт трактора) на суму 18702,00 грн., що підтверджується накладною №1 від 09.04.2014р. та актами приймання-передачі виконаних робіт №8 від 09.04.2014р., №9 від 10.04.2014р., копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідачем умов договору про надання послуг №12 від 02.04.2014р. щодо оплати за поставлені позивачем матеріали та виконані роботи не виконано. При цьому сторонами підписано двосторонні акти звірки взаємних розрахунків №1 станом на 11.04.2014р. та №2 станом на 01.08.2014р., яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 151 456,68 грн.

З огляду на викладене розмір основної заборгованість за договором №12 від 02.04.2014р. склав 151 456,68 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за договором про надання послуг №12 від 02.04.2014р. позивачем окрім суми основного боргу нараховано до стягнення 30868,12 грн. пені.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Відповідно до ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки та надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2014р. між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України (замовник) укладено договір про надання послуг №12, за умовами якого виконавець за замовленням замовника протягом визначеного в договорі періоду поставляє запасні частини, інструмент, витратний матеріал та інше до с/г техніки та надає за плату наступні послуги: поточний, капітальний ремонт обладнання, вузлів та деталей с/г техніки; технічне обслуговування с/г техніки.

На виконання умов договору про надання послуг №12 від 02.04.2014р. позивачем поставлено матеріали на суму 132754,68 грн. та виконано роботи (ремонт трактора) на суму 18702,00 грн., що підтверджується накладною №1 від 09.04.2014р. та актами приймання-передачі виконаних робіт №8 від 09.04.2014р., №9 від 10.04.2014р., копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідачем умов договору про надання послуг №12 від 02.04.2014р. щодо оплати за поставлені позивачем матеріали та виконані роботи не виконано. При цьому сторонами підписано двосторонні акти звірки взаємних розрахунків №1 станом на 11.04.2014р. та №2 станом на 01.08.2014р., яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 151 456,68 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідачем умов договору про надання послуг №12 від 02.04.2014р. щодо оплати за поставлені позивачем матеріали та виконані роботи не здійснено.

Факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем у сумі 151 456,68 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами, а тому позовні вимоги в частині стягнення 151 456,68 грн. грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У п. 4.2 договору сторони передбачили, що за прострочення терміну розрахунків, зазначених в п. 3.3 замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 4.2 договору позивачем нараховано 30868,12 грн. пені за період з 16.04.2014р. по 17.02.2015р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені встановлено, що остання нарахована з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України поза межами максимально можливого періоду та розміру, а тому вимога про стягнення 30868,12 грн. пені підлягає задоволенню частково. У стягненні 14149,79 грн. пені належить відмовити.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 151456,68 грн. основного боргу, 30868,12 грн. пені підлягають задоволенню частково. У стягненні 14149,79 грн. пені належить відмовити.

У відповідності до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Васильків Київської області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України с. Пасічна Старосинявський район Хмельницької області про стягнення 182 324,80 грн., з яких 151456,68 грн. основний борг, 30868,12 грн. пеня задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України (вул. Радгоспна, буд. 3, с. Пасічна, Старосинявський район, Хмельницької області, код 00704391) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 151456,68 грн. (сто п'ятдесят одна тис. чотириста п'ятдесят шість грн. 68 коп.) основного боргу, 16718,33 грн. (шістнадцять тис. сімсот вісімнадцять грн. 33 коп.) пені, 3363,50 грн. (три тис. триста шістдесят три грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 14149,79 грн. пені відмовити.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи 2 - Національній академії аграрних наук України - м. Київ, вул. Суворова, буд. 9, код 00031101.

3 - позивачу - м. Васильків Київської області вул. Польова, 58 4 - відповідачу - АДРЕСА_2.