Рішення № 44664040, 02.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/2099/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", м. Харків про стягнення 9612,71 грн. за участю представників сторін:

позивача - Батовської Т.І. довіреність №140 від 20.02.15 р.;

відповідача - Корнієнко А.І. довіреність №02/06-14 від 02.06.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", в якій позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9612,71 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань п.7.4. договору №20-1/4883-13 від 06.11.13 р. про закупівлю товарів, який укладений між позивачем та відповідачем, щодо вчасного виконання гарантійних зобов'язань. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, про що надав до суду відзив на позовну заяву за вх.№15843, в якому зазначив, що між ДП "НАК" Укренерго" та відповідачем був укладений договір від 06.11.13 р. про державну закупівлю товарів за період з грудня 2013 р. по жовтень 2014 р. у позивача не було нарікань на якість поставлених товарів. Позивач в позові вказує, що дефект вимірювачів ним виявлено 23.09.14 р., але дефектний акт було складено 08.10.14 р. Після отримання листа позивача 22.10.14 р. відповідач в телефонному режимі повідомив позивача про готовність виконання обов'язків щодо гарантійної заміни вимірювачів, але необхідність отримання останніх. У зв'язку із тим, що договір був укладений із ДП "НАК" Укренерго" з боку позивача була затримка по відправці товару на заміну. Фактично відповідач вказує про отримання вимірювачів 17.12.14р.. Також відповідач зазначив, що не є виробником вимірювачів, а постачальник ТОВ "Білдінг Контракт" на час пред'явлення вимоги про заміні знаходився у стані припинення, тому відповідач самостійно знайшов компетентних осіб для діагностики товару та виявлення причин його несправності. Але у даному випадку гарантійний випадок не настав, оскільки функціональні дефекти вимірювачів виникли не внаслідок заводських чи виробничих недоліків, а унаслідок недотримання позивачем умов експлуатації згідно технічних характеристик вказаних в паспорті на обладнання, що підтверджується актом №12 від 22.12.2014 р. виданим ФОП Логачевим А.М. Відповідач зазначив, що ним були відремонтовані вимірювачі та ситуація була вирішена мирним шляхом. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів в порядку ст. 33 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06 листопада 2013 р. між ДП "НЕК "Укренерго" в особі Дніпровської ЕС (покупець за договором, далі по тексту - позивач) та ТОВ "ВО Укрспецкомплект" (постачальник за договором, далі по тексту - відповідач) було укладено договір № 20-1/4883-13 про закупівлю товарів (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1.1 договору відповідач зобов'язався у 2013 році поставити позивачу товар - прилади оптичні, інші та їх частини (код ДК 016:2010-26.70.2.), зазначений в пункті пункті 1.2. (вимірювач габаритів на повітряних лініях типу "Даль" в кількості 9 штук), а позивач - прийняти і оплатити такий Товар.

Відповідно до п. 3.1. договору його ціна становить 61619,94 грн. в т.ч. ПДВ.

11 грудня 2013 року, на виконання договору, відповідачем по накладній № РН- 0000341 від 11.12.2013р. було поставлено вимірювач габаритів на повітряних лініях типу - "Даль" в кількості 9 штук.

Розрахунки за виконані роботи проведені позивачем 17.01.2014р. згідно з платіжним дорученням № 728.

Договором у п. 2.2. передбачено обов'язок відповідача щодо гарантій надійності та якості Товару, що поставляється, на протязі 24 (двадцяти чотирьох) місяців з дати поставки Товару.

Тобто, гарантійний строк на поставлений Відповідачем товар спливає 10.12.2015 році.

При виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів товару (технологічні чи інші виробничі недоліки) Відповідач за свій рахунок здійснює заміну неякісного товару на якісний на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від Позивача (п. 2.3. Договору).

При використанні поставлених відповідачем вимірювачів позивачем було виявлено, що два вимірювача (заводські номери 11481 та 11468) мають дефекти - на дисплеях не відображається значення вимірювань, про що був складений Дефектний акт від 08.10.2014 р.

Листом № 04/4119 від 09.10.2014 р. відповідача було повідомлено про виявлені недоліки з проханням замінити дефектний товар згідно гарантійних зобов'язань, передбачених договором.

Зазначений лист було отримано 22.10.2014 р. (згідно повідомлення про вручення), отже кінцева дата заміни неякісного товару -11 листопада 2014 року, але відповідач в строк передбачений Договором свої гарантійні зобов'язання не виконав.

В зв'язку з цим позивач направив відповідачу претензію-досудове нагадування № 07/5077 від 14.11.2014 р.

28 листопада 2014 року, після направлення претензії, відповідач забрав дефектний товар по акту прийому-передачі для заміни, та виконав свої гарантійні зобов'язання 29.01.15 р. та повернув справний товар, що підтверджується актом прийому-передачі.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання своїх гарантійних зобов'язань на 78 календарних днів (з 12.11.2014 по 28.01.2015 включно) позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9612,71 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4. договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання гарантійних зобов'язань згідно п. 2.3. договору у вигляді пені в розмірі 0,2 % від ціни договору за кожен день прострочення виконання гарантійних зобов'язань.

Відповідно п.2.3. договору, при виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів товару (технологічні чи інші виробничі недоліки) постачальник за свій рахунок здійснює заміну неякісного товару на якісний на протязі 20 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від покупця.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи вищенаведене та те, що пеня стягується у разі невиконання грошового зобов'язання, а у відповідача не виникло грошового зобов"язання перед позивачем ,суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 05.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний