Постанова № 44664, 18.07.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.07.06 Справа № 6/283ад.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі

Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по луганській області

до Луганського обласного комунального спеціалцзоіваного теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 296 855 грн. 18коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шоха С.Є., дов. № 12/168-1306 від 20.04.06.;

від відповідачів –Митрошина М.А., дов. № 15/42-17-245 від 10.07.06.;

за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Максимовой Ю.В.,

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 296 855 грн. 18 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, але в судовому засіданні надав клопотання № 15/42-17-254 про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що юрист ведучий дану справу на даний час знаходиться у відпустці і не має можливості прийняти участь в засіданні суду.

Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки КАС України не передбачає такі підстави для відкладення розгляду справи.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.

У відповідності до ст. 9 Закону України ” Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі –Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття 26/.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 /далі –Порядок проведення перевірок/.

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі структурної одиниці –Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області /позивач/ - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів в філії «Стахановтеплокомуненерго»Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» /відповідач/.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 13.03.06. № 18-12/041, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів:

- відносно палива факти його неекономного та неефективного використання характеризуються перевищенням встановлених для підприємств норм питомих витрат палива при виробництві теплоенергії, причиною чого є не проведення режимно – налагоджувальних робот на котлах економайзерів, разом втрати природного газу склали 122, 46 тис. м.куб./рікна суму 24 645 грн. 07 коп., з яких неефективні в кількості 62,3 тис. м.ку./рік на суму 12 537 грн. 87 коп. по причині недодержання технологічної дисципліни (незадовільний стан котлів);

- відносно теплової енергії факти її неекономного та неефективного використання полягають у відсутності теплоізоляції мереж, втрати якої складають 2 182 Гкал/рік на суму 128 614 грн. 72 коп.;

- відносно електроенергії у наявності низький коефіцієнт потужності системи електропостачання на підприємстві, що зумовлено недодержанням технологічної дисципліни, а саме непрацездатністю конденсаторних установок котелень 5 кварталу, мікрорайону «Южний»та інших; неефективні втрати електроенергії по цій причині склали 38189 кВтг/рік на загальну суму 7 275 грн. 00 коп.;

На підставі вказаного акту № 18-12/041 комплексної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами від 13.03.06. позивачем застосовано підвищену плату.

Відповідно до п. "е" ст.11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).

Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.

Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 28.02.05 № 18-12/39-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до 1-го відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 296 855 грн. 18 коп., які розраховані наступним чином –(128 614, 72 грн. + 7 275,00 грн. + 12 537, 87 грн.)х2 = 296855, 18 грн.).

При цьому слід зазначити, що п. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного вище акту перевірки, 13.01.2006. винесена постанова № 18-12/041-1, яка відповідачем не оскаржена.

Окрім цього позовна сума відповідачем визнана за актом звірення від 04.05.2006.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач

звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому

засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п’ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, , п. 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого

теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ, кв. Восточний, 22, код ЄДРПОУ 03340529, п/рахунок 2600910032206 в АБ "Укркомунбанк", МФО 304988 на користь:

- Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ, вул. Краківська, 17, код ЄДРПОУ 21655283, п/рахунок 35221002000194 в банку УДК в м. Києві, МФО 820019 до Державного бюджету м. Луганськ, 23030300, рахунок 3115106500002, код ЗКПО 24045556, МФО 804013 банк УДК в луганській області (призначення платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції») –296 855 грн.18 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно –енергетичних ресурсів, видати виконавчий лист позивачу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.А.Василенко

Спеціаліст Т.В.Шкуть