Ухвала суду № 44658635, 19.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 рокусправа № 0870/11096/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

прокурора: - Деркач І.П.

позивача: - Іоффе В.Л. дов від 20.11.2014

відповідача: - Бойко Є.К. дов від 14.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року

у справі № 0870/11096/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області (прокуратура в інтересах ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012:

№ 0001762211, яким ПАТ «АвтоЗАЗ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871,00 грн. за звітні податкові періоди 2-4 квартали 2011 за декларацією, зареєстрованою 03.02.2012, реєстраційний № 9014904413,

№ 0001772211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 612 225,00 грн., в тому числі 1 289 236,00 грн. за основним платежем, 322 989,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки обставини, які стали підставою для їх прийняття, вже були предметом дослідження під час проведення перевірок податковим органом і у суді. При цьому судові рішення прийняті на користь товариства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2014 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем у відповідності до приписів податкового законодавства сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток шляхом віднесення до складу валових витрат суми курсових різниць із заборгованості в іноземній валюті, що і було підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову. Відповідач зазначає, що пп.7.3.6 п.7.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось відображення в податковому обліку платника податку розрахованих курсових різниць за будь-якою заборгованістю в іноземній валюті, але за умови, якщо така заборгованість перебувала на обліку платника податку, тобто основна сума боргу відображу саме в податковому обліку, на що чітко вказує також пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 даного Закону. При цьому відповідач вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги невизнання податковими декларацій товариства за півріччя 2011, 3 квартали 2010 та 2010 і те, що позивачем не оскаржено вказаний факт, тому податковим органом самостійно визначено результат господарської діяльності платника за 2010 рік, який за результатами перевірки склав « 0» грн., тобто станом на 01.01.2011 від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток відсутнє.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, прокурора, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «АвтоЗАЗ» з питання достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 30/23-2/05808563 від 31.05.2012 (т.1, а. с.7-43).

На підставі даного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001042211 від 18.06.2012, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 109 613 204 грн. за звітний період 2-4 квартали 2011 року (т.1, а. с.45);

- № 0001052211 від 18.06.2012, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 4 185 913 грн., в тому числі 3 348 336,00 грн. за основним платежем, 837 595 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.44).

ПАТ «АвтоЗАЗ», не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями, застосувало процедуру адміністративного оскарження.

23.08.2012 Державною податковою службою у Запорізькій області прийнято рішення №4142/10/10420 про результати розгляду первинної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001052211 у частині зайво визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 059 100 грн. і 514 606 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 №0001052211 залишено без змін, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001042211 у частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік у сумі 1 519 333 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001042211 залишено без змін (т.1, а. с.52-61).

На підставі вищевказаного рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.08.2012 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя винесені податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012:

- № 0001762211, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871 грн. за звітні податкові періоди 2-4 квартали 2011 (т.1, а. с.62);

- № 0001772211, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 612 225 грн., в тому числі 1 289 236 грн. за основним платежем, 322 989 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.63).

ПАТ «АвтоЗАЗ», не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 04.09.2012, звернулось з даним позовом до адміністративного суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

З вищевказаного акту перевірки від 31.05.2012 та рішення ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторних скарг від 23.08.2012 вбачається, що перевіркою встановлені порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.137.3, п.137.16 ст.137, п.138.4 ст.138 ПК України, внаслідок чого товариством завищено суму від'ємного значення по податку на прибуток підприємств (збитки) за 2009 рік у сумі 105 466 138 грн., у т. ч. 2-4 квартал 2011 року на суму 109 613 204 грн. (1 169 653 грн. + 108 443 551 грн.) та внаслідок чого товариством занижено податок на прибуток на суму 3 348 336 грн.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.6.1 ст.6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За приписами пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

У пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР визначено, що будь-яка заборгованість платника податку або перед платником податку, основна сума якої (без процентів та комісійних винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її виникнення (далі - балансова вартість заборгованості), і не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

У разі коли така заборгованість продається (погашається) протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Тобто цією нормою встановлено порядок визначення прибутку (збитку), що виникає внаслідок зміни балансової вартості непогашеної заборгованості в іноземній валюті. Балансову вартість платник перераховує за курсом НБУ на останній день звітного періоду і різницю між початковою і новою балансовою вартістю включає до валового доходу або валових витрат, з урахуванням також статусу, в якому виступає у даному випадку платник податків (кредитор чи дебітор).

Відповідно до пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду.

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного ч.2 цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного ч.3 цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Як вбачається з акту планової перевірки від 31.05.2012, порушення товариством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3, ст.7 Закону № 334/94-ВР мало місце у зв'язку тим, що позивачем віднесено до складу валових витрат курсову різницю, нараховану на суму непогашеної валютної позики згідно договору від 17.09.97 з ДЕУ Корпорейшн (Корея) (т.1, а. с.23-25, 137-140).

Зростання курсу долара США вплинуло на зростання валових витрат в частині перерахунку заборгованості по позиці в іноземній валюті. При цьому різниця між курсами віднесена позивачем на валові витрати товариства.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріали справи містять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 2а-932/10/0870, якою адміністративний позов ПАТ «АвтоЗАЗ» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 05.02.2010 № 0000542302/3, винесене на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 22.07.2009 № 91/23-2/05808563 (т.1, а. с.107-114).

З даної постанови вбачається, що ухвалою суду від 08.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011, у справі № 2а-932/10/0870 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово-економічної експертизи документально не підтверджуються висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 22.07.2009 № 91/23-2/05808563 в частині порушення ВАТ «АвтоЗАЗ» пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР, суть якого полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат сум нарахованих як курсова різниця за договором позики від 17.09.97 у 2008 році, в тому числі в 4 кварталі 2008 року в сумі 118015663 грн. (по рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємств) та 1 кварталі 2009 року (по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємств) (т.1, а. с.109).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 вищевказану постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 2а-932/10/0870 залишено без змін (т.1, а. с.199-203).

Отже, неправомірність висновку відповідача щодо незаконності віднесення товариством до валових витрат сум курсових різниць за договором позики від 17.09.97, що став підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 04.09.2012 і є предметом розгляду у даній справі № 0870/11096/12, встановлена судовим рішенням у справі № 2а-932/10/0870, в силу приписів ч.5 ст.254 КАС України набрало законної сили.

З огляду на викладене, є вірним висновок суду першої інстанції, що у даному випадку позивач виступає дебітором і відповідно до положень п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР мав право відносити суму курсових різниць до складу валових витрат.

Крім того, податковим органом в акті перевірки від 31.05.2012 викладені сумніви щодо обставин формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке обґрунтовується тим, що декларації товариства за півріччя 2011 року, 3 квартали 2010 року та 2010 рік не визнані податковими і позивачем не оскаржено вказаний факт, у зв'язку з чим податковим органом самостійно визначено результат господарської діяльності платника за 2010 рік, який за результатами перевірки склав « 0» грн., тобто, станом на 01.01.2011 від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток відсутнє.

Проте, матеріали справи містять постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі № 0870/272/12 (т.1, а. с.195-198), якою адміністративний позов ПАТ «АвтоЗАЗ» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 28.10.2011 №0005091501, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871 грн. за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 11.10.2011 № 382/15/05808563.

Судом у справі № 0870/272/12 встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в рядку 08 ПАТ «Запорізький автомобільний завод» визначило від'ємний об'єкт оподаткування на рівні 108 443 551 грн. Таке від'ємне значення сформувалось, зокрема, у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року у розмірі 108 093 871 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року).

В свою чергу, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 108 093 871 грн. перенесено до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

В акті камеральної перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкт оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд з такими висновками податкового органу не погодився, дійшовши висновку, що до складу витрат ІІ календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворились станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 вказана постанова у справі № 0870/272/12 залишена без змін.

Отже, виходячи з встановлених у справі № 0870/272/12 обставин, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкта у вказаних періодах у даній справі є доведеним і додатковому доказуванню не підлягає.

Крім того, факт невизнання податковими звітностями декларацій товариства з податку на прибуток за півріччя 2010 року, за 3 квартали 2010, за рік 2010, за 1 квартал 2011 року, на що посилається відповідач, колегія суддів вважає недоведеним належними доказами.

Зокрема, в акті перевірки від 31.05.2012 відповідач посилається на наявність направленого позивачу рішення від 10.08.2010 № 11827/10/28-016 про невизнання податкової звітність вказаних вище декларацій (т.1, а. с.17).

Дійсно, в матеріалах справи міститься рішення відповідача від 10.08.2010 №11827/10/28-016, з якого вбачається невизнання податковою звітністю лише декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року (т.1, а. с.280). Проте доказів направлення та отримання позивачем даного рішення відповідачем суду не надано.

Щодо декларацій товариства за півріччя 2011 року, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, то відповідачем не надано суду жодних своїх рішень, якими б податковий орган не визнавав вказані декларації податковими звітностями, а також не надано доказів направлення і отримання таких рішень позивачем.

Наведене свідчить про недоведеність відповідачем обставин щодо невизнання податковими звітностями декларацій товариства з податку на прибуток за півріччя 2010 року, за 3 квартали 2010 року, за рік 2010, за 1 квартал 2011 року і, відповідно, про протиправність самостійного визначення податковим органом результату господарської діяльності товариства за 2010 рік у « 0» грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до приписів податкового законодавства сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток шляхом віднесення до складу валових витрат суми курсових різниць із заборгованості в іноземній валюті, що і підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «АвтоЗАЗ» щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 04.09.2012 № 0001762211 і №0001772211, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не є підставою для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 у справі № 0870/11096/12.

Керуючись ст.196, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі № 0870/11096/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко