Ухвала суду № 44655929, 04.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/10559/15-ц

Провадження № 2/760/4830/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про захист прав споживача і стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

29.05.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит», в якому просить стягнути з відповідача на її користь 47 716,72 доларів США та 34 866,22 грн. за договорами про банківський вклад (депозит).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

Зокрема, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Позивач не сплатив судовий збір, оскільки вважає себе звільненим від його сплати на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживач, та на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як особа, якій завдано збитків внаслідок неповернення грошових внесків, залучених до банку.

Однак, висновок позивача про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», є неправильним.

У преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ЦК, зокрема, розділами про зобов'язання і банківський вклад.

Відповідно, Закон України «Про захист прав споживачів», що регулює відносини, які випливають із договорів купівлі-продажу (виконання робіт, надання послуг) та спрямовані на задоволення виключно особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, не може поширюватися на правовідносини, що випливають із договору банківського вкладу. Після укладення цього договору між сторонами виникають зобов'язальні правовідносини, тому до спорів щодо виконання вказаного договору цей закон не може застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі надання депозитів.

Отже, враховуючи те, що предметом цього спору є не якість банківських послуг, а права і обов'язки сторін згідно з умовами договору банківського вкладу (депозиту), сфера дії Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини.

Також позивач не може бути звільнений від судового збору на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Як вже зазначалося вище, предметом цього спору є виконання договору банківського вкладу, що врегульовано положеннями цивільного законодавства про зобов'язальне право. Тоді, як відшкодування збитків є мірою цивільно-правової відповідальності, і ця вимога може бути пред'явлена лише за наявності умов застосування відповідальності у цивільному праві, зокрема, щодо наявності складу цивільного правопорушення.

Отже, позивачеві належить сплатити судовий збір. Оскільки позивач заявляє вимоги майнового характеру, то його розмір визначається відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути грошові кошти у тому числі і в іноземній валюті, то для визначення його розміру необхідно також враховувати положення частини другої пункту 12 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», згідно з яким «…як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати».

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про захист прав споживача і стягнення грошових коштів - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: