Рішення № 44654167, 02.06.2015, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/623/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого -судді Отупор К.М.,

при секретарі Катюха К.В.,

за участю представника позивача Гладковича В.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за позовом Комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство "Теплосервіс" Дубровицької районної ради звернулося з позовом до відповідачки ОСОБА_3 та просить стягнути з неї 10390,51 грн (десять тисяч триста дев'яносто гривень 51 коп.) заборгованості за теплову енергію.

Крім того, просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати з оплати судового збору з розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Свої вимоги мотивує тим, що КП "Теплосервіс" є виробником послуг з централізованого теплопостачання, а квартира відповідачки розташована в багатоквартирному житловому будинку та приєднана до системи централізованого теплопостачання. У відповідності до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 18, 19, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, пп.5 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію. Однак всупереч наведеним положенням, відповідачка не дотрималася зобов'язань щодо своєчасної оплати теплової енергії, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.04.2015 року становить 10390,51 грн (десять тисяч триста дев'яносто гривень 51 коп.).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь КП "Теплосервіс" заборгованість у розмірі 10464,61 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 61 коп.) за теплову енергію. Також додав, що на адресу відповідачки надсилався лист-повідомлення про стан та розмір заборгованості, необхідність сплатити заборгованість, однак цей лист був проігнорований, а заборгованість не сплачена. Окрім того, від відподачки не надходили акти-претензії щодо ненадання чи несвоєчасного надання послуг КП "Теплосервіс".

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що позов є необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки теплопостачання у квартиру взагалі не подавалось, або ж подавалось неналежним чином і температурний режим в ній не відповідав встановленим санітарно-гігієнічним нормам. У зв'язку з чим, він неодноразово звертався з усними заявами до КП "Теплосервіс" з проханням прийняти міри до належного теплопостачання та проведення замірів температурного режиму у квартирі ОСОБА_3 На що 17.12.2012 року та 09 січня 2015 року були проведені заміри та складені акти обстеження.

Суд, заслухавши сторін, оцінивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Дубровицької міськради від 10.05.2011 р. № 102 КП «Теплосервіс» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання. В ході судового розгляду справи встановлено, будинок, в який здійснюється постачання теплової енергії відповідачу є багатоповерховими, опалення до квартир здійснюється від транзитних трубопроводів житлових будинків і є невід'ємною частиною системи опалення вказаних будинків. Відповідач фактично отримує теплову енергію від центразлозхованої мережі теплопостачання. Нарахування за поставлену теплову енергію здійснюється щомісяця відповідно до тарифів установлених рішеннями Дубровицької районної ради.

За відсутності приладу обліку розмір заборгованості визначається з врахуванням опалювальної площі квартири та у відповідності до норм і тарифів, встановлених уповноваженими на це органами.

З метою оплати заборгованості за послуги теплопостачання у добровільному порядку, позивач надсилав боржникові лист з проханням оплатити заборгованість за теплову енергію (а.с.6).

Позивач відповідно до приписів ЗУ «Про природні монополії» відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії. Згідно п .5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005» житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.

Оскільки будинок, в якому розміщується квартира відповідача є багатоповерховим, опалення до квартир здійснюється від транзитних трубопроводів житлових будинків і є невід'ємною частиною системи опалення вказаних будинків, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належних їм приміщеннях.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У відповідності до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 18, 19, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, пп. 5 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, споживачі послуг зобов'язані регулярно вносити плату за спожиту теплову енергію у відповідності до діючих норм та тарифів, в тому числі за опалення - відповідно до опалювальної площі квартири, незалежно від факту та кількості проживаючих за встановленими тарифами.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.67,68, 162 Житлового Кодексу України передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або Законом.

Згідно пунктів 7, 10 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N45 власник квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 3, 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», пп. 1 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, споживач зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів та несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією та відповідних нормативно-правових актів.

Відповідач не дотримався зобов'язань щодо своєчасної оплати теплової енергії, що призвело до утворення заборгованості за надані послуги.

Встановлено, що позивач надсилав листи на адресу відповідача щодо укладення договору про постачання теплової енергії та щодо оплати заборгованості, на які відповідач не реагував.

Доводи відповідача щодо неякісного теплопостачання судом не беруться до уваги, оскільки такі доводи не ґрунтуються на матеріалах справи. Акти, складені відповідачем, не подавалися позивачу разом з вимогами про перерахунок сум платежів. Встановлено, що відповідач не звертався до позивача з письмовими скаргами щодо відсутності теплопостачання, з вимогами про перерахунок плати за послуги, а також зі скаргами до інших установ.

Сума заборгованості з достовірністю підтверджується розрахунком позивача по особовому рахунку відповідача, розмір нарахування не спростований і не оспорений. Підстав для звільнення відповідача від вказаних платежів немає.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача від оплати заборгованості за споживання теплової енергії така заборгованість стягується у судовому порядку.

Судом встановлено, що у 2015 році КП «Теплосервіс» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, але ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 06.03.2015 року у справі № 560/371/15-ц в прийнятті вищевказаної заяви відмовлено, що змусило позивача звертатися до суду в порядку позовного провадження.

На момент пред'явлення даного позову заборгованість відповідача перед КП «Теплосервіс» за теплопостачання становила в розмірі 10390,51 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість в сумі 10464,61 грн.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до п. 12 Правил надання послуг центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири

Відповідно до ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, заперечення представника відповідача проти позову є необгрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Одночасно суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по справі - витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Керуючись п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.2 ч. 3, 4 ст. 24, ч.6 ст. 19, ч.6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 509, 526, 612, 714 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь КП "Теплосервіс" (р/р 26039010038079 АТ "Ощадбанк", МФО 333368, код 33166903) заборгованість за теплову енергію у розмірі 10464,61 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь КП "Теплосервіс" (р/р 260043015294 АТ "Ощадбанк", МФО 333368, код 33166903) витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор