Рішення № 44653585, 28.05.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1536/15-ц

Провадження № 2/210/1191/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" травня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Лейбенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся представник позивача із вищеназваним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 червня 2014 року в м. Дніпропетровськ, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», д/н НОМЕР_1, порушив вимоги правил дорожнього руху внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «Деу Ланос», д/н НОМЕР_2. Дані обставини встановлені і підтверджуються постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2014 року про притягнення зазначеного водія до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця автомобіля «ВАЗ 21093» д/н НОМЕР_1, за збиток заподіяний при його експлуатації, була застрахована позивачем на підставі полісу №АС/6576290 від 09 грудня 2013 року.

Позивач, виконуючи договірні зобов'зання за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/6576290 від 09 грудня 2013 року, на підставі заяви потерпілої особи від 05 вересня 2014 року, ремонтної калькуляції матеріального збитку №33076 від 22 серпня 2014 року, страхового акту №07/33076/3.2.29 від 10 жовтня 2014 року, відшкодував потерпілому, ОСОБА_3, заподіяний відповідачем збиток у розмірі 27 426,60 гривень.

За приписами п.33.1.2 ст.33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники ДТП зобов'зані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомити страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Статтею 38 Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов до страхувальника, або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика про ДТП у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідач зазначеного зобов'язання не виконав, позивача про настання ДТП у встановлений строк не повідомив, разом із цим відповідач під час скоєння ДТП перебував у нетверезому стані. На надіслану претензію відповідач жодним чином не відреагував, заборгованість не сплати.

З огляду на вищевикладене, позивач набув право вимоги до відповідача у розмірі визначеного страхового відшкодування, тобто у розмірі 27 426,60 грн.

На підставі вищевикладеного просив суд позовні вимоги задовольнити, та винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача - ПАТ «Страхова компанія «Країна» збитки в порядку регресу в розмірі 27 426,60 грн., а також судові витрати по справі.

Представник позивача до зали суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до зали суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України. Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідно до положень ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.11 ЦК України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст.60 зазначеного вище Кодексу, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Під час розгляду справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність взаємний зв'язок доказів у сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Однак, відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно зі ст.1.6 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує встановлену цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.п.33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше 3-х робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до ст.38 цього Закону, страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено наступні факти.

13 червня 2014 року в м. Дніпропетровськ, відповідач ОСОБА_2 (а.с.4), керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», д/н НОМЕР_1, порушив вимоги правил дорожнього руху внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «Деу Ланос», д/н НОМЕР_2. Дані обставини встановлені і підтверджуються постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2014 року про притягнення зазначеного водія до адміністративної відповідальності (а.с.7).

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця автомобіля «ВАЗ 21093» д/н НОМЕР_1, за збиток заподіяний при його експлуатації, була застрахована позивачем на підставі полісу №АС/6576290 від 09 грудня 2013 року.

Позивач, виконуючи договірні зобов'зання за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/6576290 від 09 грудня 2013 року, на підставі заяви потерпілої особи від 05 вересня 2014 року (а.с.13), ремонтної калькуляції матеріального збитку №33076 від 22 серпня 2014 року (а.с.11-12), страхового акту №07/33076/3.2.29 від 10 жовтня 2014 року (а.с.13, зворот), відшкодував потерпілому, ОСОБА_3, заподіяний відповідачем збиток у розмірі 27 426,60 гривень (а.с.14).

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження при розгляді даної справи, а позивач після виплати страхового відшкодування набуло права регресної вимоги до ОСОБА_2 в сумі 27 426,60 грн.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, а саме: судовий збір в сумі 243,60 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення (а.с.15).

За таких обставин суд, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208-215, 294 ЦПК України, ст.ст.1191 ЦК України, Законом України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ЄДРПОУ 20842474, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29а) в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 426,60 грн. (двадцять сім тисяч чотириста двадцять шість гривень 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ЄДРПОУ 20842474, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29а) судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст.ст.231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. Ю. Вікторович