Ухвала суду № 44649613, 02.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2015 р. м. Київ К/800/18128/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Веденяпін О. А. Титенко М. П. Кузнецов І. С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» на постанову та ухвалуЗапорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 рокуу справі№ 0870/6104/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МДМ»до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року у справі № 0870/6104/12, залишеною без змін ухвалою Днвпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справа в касаційному порядку розглядається повторно.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія МДМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року складено акт № 439/23-508/34749193 від 28.12.2011 року, яким зафіксовано порушення: п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим завищено суму валових витрат за перевіряємий період в розмірі 9 428 273,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000152305 від 23.01.2012 року, яким ТОВ «Компанія МДМ» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток всього на суму 2 946 335,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 2 357 068,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) в розмірі 589 267,00 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів, а також відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, отже на думку суду податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - про відсутність права позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку із відсутністю у контрагентів позивача транспортних засобів для перевезення або виробництва, а також відсутності документів, що підтверджують транспортування товару.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З аналізу статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина ухвали апеляційного суду повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки вирішуючи питання шодо правомірності податкового повідомлення-рішення, яким нараховано податок на прибуток, суди погодились з висновками відповідача про нереальність виконання господарських операцій, посилаючись на відсутність товарно-транспортних накладних, не встановили підстави виникнення відносин з спірними контрагентами, не зазначили з посиланням на норми матеріального права причини відхилення доводів позивача та доказів, наданих на їх підтвердження.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року у цій справі було наголошено на необхідності встановлення вказаних обставин та оцінці всіх доказів в сукупності, проте судом апеляційної інстанції під час нового розгляду не враховано вказівки суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити підстави виникнення та можливості фактичного виконання спірних операцій, наявності економічних наслідків їх укладення, надати оцінку доводам сторін, дослідити докази, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 року у справі № 0870/6104/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

О. А. Веденяпін