Ухвала суду № 44640508, 04.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" червня 2015 р. Справа № 817/4073/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" березня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "КБ "Надра" про визнання відомостей недостовірними, скасування акту та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області та просив визнати недостовірними відомості про суму доходу 34 135,90грн., нарахованого та сплаченого на його користь та включеного до податкового розрахунку (форми №1-ДФ), скасувати акт №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року та податкове повідомлення-рішення №0002051703 від 27.11.2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковим органом не було проведено перевірку достовірності відомостей, зазначених ПАТ «КБ «Надра» у податковому розрахунку форми №1-ДФ за підсумками 4 кварталу 2013 року щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 34135,90 грн. за ознакою доходу « 126» - додаткове благо, а тому акт перевірки від 17.11.2014 року та податкове повідомлення-рішення №0002051703 від 27.11.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 грн.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної документальної перевірки ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходів як додаткове благо у вигляді анульованої суми боргу кредитором ПАТ «Комерційний банк «Надра», за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області складено акт №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року.

Відповідно до висновків даного акту встановлено порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, абз. «в» п. 176.1 ст. 176 ПК України - не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік (термін подання до 01.05.2014 року); пп. «д» п. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.8 ст. 179 ПК України - не задекларовано суму отриманого доходу в сумі 34135,90 грн. та не сплачено податок від отриманого доходу в загальній сумі 5573,70 грн.

27.11.2014 року, на підставі зазначеного акту перевірки та його висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002051703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6967,13 грн., у тому числі: 5573,70 грн. - за основним платежем та 1393,43 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Зі змісту довідки №1297 від 11.09.2014 року щодо відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів платнику податків убачається, що ОСОБА_3 відповідно до відображених у податковому розрахунку форми № 1-ДФ за 4 кв. 2013 року, ПАТ «КБ «Надра» нараховано та виплачено дохід в сумі 34135,90 грн. за ознакою доходу « 126» - додаткове благо.

У зв'язку із встановленим фактом, Дубенською ОДПІ на адресу третьої особи було направлено лист №9494 від 20.10.2014 року щодо надання інформації по виплаті коштів позивачу в 2013 році, отриманих як додаткове благо в сумі 34135,90 грн.

31.10.2014 року на адресу відповідача надійшов лист від ПАТ«КБ «Надра» у якому зазначається, що між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 від 26.12.2013 року до кредитного договору №4/2811/05-2 від 28.11.2005 року про списання кредитної заборгованості на суму 34135,90 грн.

Однак, висновки податкового органу та суду першої інстанції про те, що сума анульованого (прощеного) боргу за додатковою угодою до кредитного договору є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними ст.167 ПК України не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини та зроблена без урахування усіх обставин по справі.

Так, відповідно п.177.6. ст.177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно з п.п."д" п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

На підставі п.176.1. ст.176 ПК України платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 167.1. статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до п.п.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом п.п.14.1.56. п.14.1. ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В свою чергу, в силу п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період (п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 січня 2009 року по справі №2а-126-2009 з ОСОБА_3 стягнуто на користь ВАТ комерційний банк "Надра" заборгованість по кредитному договору №4/2811/05-2 від 28.11.2005 року в сумі 19 539,97грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 2463,58 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом -717,52 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов"язання за договором -15874,56 грн., комісії-484,31грн. (а.с.7).

Вказане рішення набрало законної сили, отже, зобов"язання за кредитним договором, яке складається з тіла кредиту, відсотків, пені та комісії стягнуто в судовому порядку та перебуває на виконанні.

Разом з тим, ні податковим органом, а так само судом першої інстанції не встановлено з чого складається сума заборгованості за додатковою угодою №1 від 26.12.2013 року до кредитного договору №4/2811/05-2 від 28.11.2005 року.

Зазначена додаткова угода не досліджувалася як під час перевірки так і під час розгляду справи та не приєднана до матеріалів справи та до відповідного акту перевірки контролюючим органом, а надана банком інформація про укладення додаткової угоди не містить детального розрахунку доходу у вигляді додаткового блага в сумі 34135,90 грн. та даних про те, що позивачем як платником податку, отримано такі кошти як додаткове благо з урахуванням судового рішення від 15.01.2009 року.

З огляду на викладене, є безпідставним посилання суду на те, що контролюючим органом було вжито заходів для дійсного з'ясування обставин щодо отримання позивачем доходів у вигляді додаткового блага шляхом анулювання суми боргу ПАТ «КБ «Надра».

Окрім того, слід зазначити, що ухвала суду першої інстанції від 09.02.2015 року так і ухвала суду апеляційної інстанції від 14.05.2015 року про витребування у ПАТ "КБ "Надра" копії зазначеної додаткової угоди та детального розрахунку доходу у вигляді додаткового блага в сумі 34135,90 грн. не виконані в строк наданий судом, а тому суд апеляційної вирішує справу на основі наявних доказів.

З урахуванням вищезазначеного, коли відповідем не доведено правомірності своїх дій з приводу винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а вжиті судом заходи щодо витребування доказів відповідно до приписів ч.1 ст.11 КАС України не дали бажаних результатів, колегія суддів приходить до висновку, що анульована банком сума за додатковою угодою №1 від 26.12.2013 року не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню, а тому не включення цієї суми до річної декларації за 2012 рік, є правомірними.

Отже, відповідно до вимог ст.202 КАС України, судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0002051703 від 27.11.2014 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про задоволення позову у названій частині.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недостовірними відомостей про суму доходу 34135,90 грн., нарахованого та сплаченого на його користь та включеного до податкового розрахунку (форми № 1-ДФ) за підсумками 4 кварталу 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом.

Нарахування суми доходу позивача та відображення таких відомостей у податковому розрахунку (форми № 1-ДФ) за підсумками 4 кварталу 2013 року на виконання вимог ст. 176 ПК України було здійснено ПАТ "КБ "Надра", яке не є суб'єктом владних повноважень та не здійснювало владні управлінські функції при вчиненні таких дій.

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, яка є відповідачем у даній справі, в тому числі за позовними вимогами про визнання недостовірними відомостей, не вчиняла дій щодо нарахування та відображення у податковій звітності суми доходу ОСОБА_3.

Отже, суд дійшов вірних висновків про те, що у відповідача не було підстав не брати до уваги відображені ПАТ «КБ «Надра» у податковому розрахунку (форми № 1-ДФ) відомості щодо анульованого позивачу боргу (у вигляді додаткового блага), позаяк такий розрахунок був поданий фінансовою установою на виконання вимог ст. 176 ПК України.

Так само, є законним та обгрунтованим судове рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування акту перевірки, на підставі якої винесено спірне рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вже зазначалося вище, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

В свою чергу, акт проведення перевірки Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №1253/17/НОМЕР_1 від 17.11.2014 року є лише матеріальною формою фіксації результатів перевірки, відображення висновків, які зроблено перевіряючими особами під час її проведення, та безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків позивача, тобто не породжує правових наслідків, - а відтак не може бути скасований в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недостовірними відомостей про суму доходу 34135,90 грн., нарахованого та сплаченого на його користь та включеного до податкового розрахунку (форми № 1-ДФ) за підсумками 4 кварталу 2013 року та про скасування акту перевірки, на підставі якої винесено спірне рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" березня 2015 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення та прийняти в цій частині нову.

Скасувати податкове повідомлення рішення Дубенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 27.11.2014 року за №0002051703.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_2

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Грушевського,134,м.Дубно,Рівненська область,35600

4-третій особі: Публічне акціонерне товариство "КБ "Надра" - вул.Артема,15,м.Київ,04053,

5 - представник позивача адвокат Шоцький Володимир Іванович АДРЕСА_1 - ,