Ухвала суду № 44640201, 02.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р.Справа № 820/19300/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/19300/14

за позовом Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

до Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ МХО про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 4248/03-28-53 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2233,48 грн. та пені у сумі 966,76 гри. за період з 23.07.2013 року по 16.09.2013р.; № 4248/03-28-54 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2080,11 грн. та пені у сумі 865,89 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.08.2013р.; № 0034441703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 1512,22 грн. та пені у сумі 604,67 грн. за період з 21.06.2014 року по 18.08.2014р.; № 0034471703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 1957,81 грн. та пені у сумі 976,19 грн. за період з 22.07.2014 року по 26.09.2014р.; № 0034871703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2513,25 грн. та пені у сумі 1503,89 грн. за період з 21.08.2013 року по 01.11.2013р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення не обґрунтовані розрахунком; відповідачем не враховано, що підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати, тоді як відповідно до положень ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пп.7 п.4.3. Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 09.09.2013 року № 455 згідно яких сплата внеску здійснюється одночасно з отриманням коштів на виплату заробітної плати; крім того 27.12.2011 року Господарським судом Харківської області порушено провадження по справі про банкрутство ДП "Завод ім. В. О. Малишева" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № 5023/10655/11), згідно якого з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.15 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємство "Завод імені В.О. Малишева" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" - зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та згідно положень п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон № 2464-VI) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.25-32).

Рішеннями Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.10.2014 р. на підставі положень п.2 ст.25 Закону № 2464 до позивача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 4248/03-28-53 про сплату штрафу у сумі 2233,48 грн. та у сумі 966,76 грн. за період з 23.07.2013р. по 16.09.2013р.; № 4248/03-28-54 про сплату штрафу у сумі 2080,11 грн. та пені у сумі 865,89 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.08.2013р.; № 0034441703 про сплату штрафу у сумі 1512,22 грн. та пені у сумі 604,67 грн. за період з 21.06.2014 року по 18.08.2014р.; № 0034471703 про сплату штрафу у сумі 1957,81 грн. та пені умі 976,19 грн. за період з 22.07.2014 року по 26.09.2014р.; № 0034871703 про сплату штрафу у сумі 2513,25 грн. та пені у сумі 1503,89 грн. за період з 21.08.2013 року по 01.11.2013 р.-а.с.10-14

Не погодившись з вказаними рішеннями підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.11.2014р. № 7687/10/20-40-10-04-17 скарга позивача залишено без розгляду (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на відповідача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.9 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Згідно з ч.12 ст.9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пп.7.2.2 п.7.2 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пп. 2 п.11, п.13ст. 25 Закону № 2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій нарахування пені за формою згідно з додатком 9.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" не своєчасно сплатило єдиний внесок за відповідні періоди 2013 та 2014 років, що підтверджується долученими до матеріалів справи обліковими картками платника податків, а отже відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції та пеня.

З приводу доводів позивача про те, що ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.16). На час звернення до Харківського окружного адміністративного суду з цим адміністративним позовом провадження у справі про банкрутство тривало, але при цьому позивач продовжує здійснювати господарську діяльність та нараховувати заробітну плату співробітникам.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми законодавства регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або ви знання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 9 липня 2013 року у справі №21-178а 13 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 32532869), та постанові судової палати в адміністративній справі Верховного суду України від 26.02.2013 року №21-34а12.

Згідно з приписами статті 244-2 КАС України, вказане рішення та правова позиція Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196 п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015р. по справі № 820/19300/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2015 р.