Ухвала суду № 44640086, 03.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4962/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.судді -Лук'янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року по справі за позовом багатогалузевого приватного підприємства «Бонус» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року багатогалузеве приватне підприємство «Бонус» (надалі - Позивач, БПП «Бонус») звернулось до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - Відповідач, ОДПІ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000052200 від 28.01.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15530,00 грн., з яких 12424,00 грн. за основним платежем, та 3106,00 грн. за штрафними санкціями;

- скасувати податкову вимогу від 29.10.2014 року форми «Ю» №3771-25 на суму податкового боргу 15525,26 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, які не підтверджені доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що БПП «Бонус» зареєстровано Цюрупинським районним управлінням юстиції Херсонської області 29.03.1996 року, номер запису 14971200000000027. Підприємство перебуває на обліку в ОДПІ з 09.04.1996 року №297, є платником податку на додану вартість з 08.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом №30980112.

Основним видом діяльності підприємства позивача за КВЕД є: 47.30 - роздрібна торгівля пальним.

На підставі наказу ОДПІ №391 від 12.12.2013 року, повідомлення про проведення перевірки від 12.12.2013 року №29, у період з 12.12.2013 року по 13.12.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку БПП «Бонус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПФ «Астер» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, за результатами якої було складено акт №490/22-0/24104612 від 20.12.2013 року (надалі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки ОДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям із контрагентом як порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 12424,00 грн..

За актом перевірки підставою для нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням зобов'язань з ОПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям з ПФ «Астер», оскільки, як вважає ОДПІ, правочини позивача з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 28.01.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15530,00 грн., з яких 12424,00 грн. за основним платежем, та 3106,00 грн. за штрафними санкціями.

В зв'язку з несплатою визначених податковим повідомленням-рішенням грошових зобов'язань, відповідачем винесено податкову вимогу форми «Ю» від 29.10.2014 року №3771-25.

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ПФ «Астер» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті перевірки ДПІ у м. Херсоні від 15.10.2013 року №1091/21-03-22-05/24956105 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПФ «Астер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Юг Инвест» за жовтень 2012 року, ТОВ «Селбест, ТОВ «Нафтотранссервіс» у травні 2013 року та подальшої реалізації товарів (робіт/послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників у жовтні 2012 року, травні 2013 року». З висновків зазначеного акту перевірки вбачається, що ПФ «Астер» було сформовано податковий кредит від контрагентів-постачальників ТОВ «Нафтотранссервіс» на суму ПДВ 30733,00 грн. та ТОВ «Селбест» на суму ПДВ 456988,76 грн. Наведені контрагенти не знаходяться за юридичною адресою (ТОВ «Селбест») та не відобразили в податковій звітності податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПФ «Астер» (ТОВ «Нафтотранссервіс» податкова декларація якого визнана як неподаткова звітність).

На підставі такої інформації ОДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із ПФ «Астер» відсутній об'єкт оподаткування, а тому такі операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з ПФ «Астер» в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в акті перевірки висновки по операціям позивача з його контрагентом є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагента позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту, а всі господарські операції з ПФ «Астер» підтверджені позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям із вказаним контрагентом колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи, і вважає ці доводи помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до податкового кредиту.

В акті перевірки ОДПІ наводить повний перелік всіх наданих позивачем на запит ОДПІ первинних документів по операціям із ПФ «Астер», та зазначає, що наданий договір поставки №200213-1 укладений з порушеннями, а саме в ньому не зазначено юридична адреса пункту доставки, та до нього не надані документи передбачені п.1.3 п.1 вказаного договору, також до перевірки не були надані: свідоцтва про допущення до перевезення небезпечних вантажів; документи щодо перевізника; документів факту оприбуткування дизпалива на склад; документів обліку внутрішнього переміщення по складу; актів списання дизпалива; інформація щодо необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення виробництва та операції з купівлі-продажу за участю контрагента.

Також з акту перевірки вбачається, що при перевірці ОДПІ використала декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, програмні продукти та акт ДПІ у м. Херсоні від 15.10.2013 року №1091/21-03-22-05/24956105, запит на надання інформації та її документального підтвердження №3783/10/22-004 від 25.11.2013. Таким чином, первинна документація перевіряючими не досліджувалась.

Факт здійснення господарських операцій з боку позивача ОДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентом укладено договір поставки нафтопродуктів №200213-1 від 20.02.2013 року, строк дії договору до 31.12.2013 року. Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити паливно-мастильні матеріали. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

ПФ «Астера» використовує у своїй діяльності власні виробничі потужності, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, 44, має орендовані транспортні засоби: вантажні автомобілі для перевезення нафтопродуктів.

На підтвердження факту проведення таких операцій позивач долучив до матеріалів справи первинні документи по операціям із вказаним контрагентом, а саме: договір поставки, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на внутрішнє переміщення, товарно-касовий звіт, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення (а.с.46-134).

Ці документи згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, які оформлені з дотриманням вимог законодавства та відображають суть господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Факт того, що контрагент позивача на момент проведення операцій мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований як платник податку на додану вартість не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у ПФ «Астер» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагенту товарів.

Однак у даній справі ОДПІ не надало належних доказів на підтвердження факту вчинення представниками позивача незаконних дій щодо проведення фіктивних операцій з вказаним контрагентом.

Крім посилань на вищезазначений акті перевірки ДПІ у м. Херсоні від 15.10.2013 року №1091/21-03-22-05/24956105, відповідач не надав суду належних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товару у ПФ «Астер».

Сама по собі інформація з наведеного вище акта перевірки стосовно обставин діяльності вказаного контрагента позивача, не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року по справі №821/4414/13-а за позовом приватної фірми «Астер» до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, скасовано податкове повідомлення-рішення №0007392200 від 11.11.2013 року прийняте за висновками акту перевірки від 15.10.2013 року №1091/21-03-22-05/24956105 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПФ «Астер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Юг Инвест» за жовтень 2012 року, ТОВ «Селбест», ТОВ «Нафтотранссервіс» у травні 2013 року та подальшої реалізації товарів (робіт,послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників у жовтні 2012 року, травні 2013 року».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року постанова Херсонського окружного адміністративного суду в цій частині залишена без змін.

Таким чином, висновки викладені в наведеному акті перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не відповідають положенням ПК України, що встановлено судовими рішеннями.

Щодо вказаних в акті перевірки документів не наданих позивачем до перевірки, то колегія суддів зазначає, що такі документи не являються первинними документами та не підтверджують проведення господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із ПФ «Астер» та завищення позивачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами.

Отже, оскільки висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ПФ «Астер» свого підтвердження не знайшли, тому податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 28.01.2014 року підлягає скасуванню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лук'янчук