Постанова № 44639893, 03.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 876/3785/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

23 жовтня 2014 позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку їй пенсії та зобов'язати зарахувати до страхового стажу при розрахунку пільгової пенсії час праці у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за період роботи з 04 квітня 1974 року по 31 грудня 1990 року, зарахувавши один рік роботи в даних районах за один рік і шість місяців та зробити перерахунок пенсії та її виплату з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 28 травня 2010 року, з виплатою заборгованості, що утворилася.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області з відмови у зарахуванні періоду роботи з 04 квітня 1974 року по 31 грудня 1990 року до пільгового стажу та перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за період роботи з 04 квітня 1974 року по 31 грудня 1990 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області провадити щомісячні виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 28 травня 2010 року, з виплатою заборгованості, що утворилася.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що пільги щодо обчислення в кратності стажу роботи поширювалися тільки на працівників, які були переведені, направлені, запрошені або прибули з власної ініціативи на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі із інших місцевостей країни (не віднесених до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі) та заключили строковий трудовий договір. Крім цього, відповідно до Інструкції про порядок надання пільг особам, які працювати в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітете Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року № 530/П-28, пільги передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року з урахуванням змін і доповнень, внесених Указом від 26.09.1967 року надавалися незалежно від укладання письмового строкового трудового договору, а пільги щодо обчислення стажу, передбачені статтею 5 Указу, надавались особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, та укладали строкові трудові договори про роботу в цих районах терміном на 3 роки. Оскільки серед матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, в тому числі у трудовій книжці, а також наданих архівних довідках відсутні відомості про заключения строкового трудового договору за період трудової діяльності до 01.01.1991 року, а тому підстав для врахування в пільговому, обчисленні періоду роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, немає. Апелянт також звертає увагу на необхідність застосування до спірних правовіденосин приписів ст.ст.99,100 КАС України в частині наслідків пропущення строків звернення до суду. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач - ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу (вх.№8931/15 від 07.04.2015 року), у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 31 березня 2003 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

15 серпня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернулася в управління Пенсійного фонду в м.Ужгороді Закарпатської області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Листом № 08/Ч-67 від 28 серпня 2013 року заявника повідомлено про те, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі проводиться з 01 березня 1960 року по 01 січня 1991 року у півтора кратному розмірі при укладанні строкових трудових договорів на п'ятирічний термін; записів у трудовій книжці, що свідчить про укладання строкових договорів; документів про бронювання житла; довідки, виданої з посиланням на те, що особа працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в цей період укладала строковий договір. У всіх інших випадках період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується в одинарному розмірі. Оскільки у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні вищезазначені відомості, то стаж її роботи в районах Крайньої Півночі зараховано в одинарному розмірі (а.с.43).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт роботи позивача у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в спірні періоди підтверджується трудовою книжкою та відповідними архівними довідками, в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у пільговому розрахунку стажу.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Постановою Держкомпраці та Президіуму ВЦСПС від 16.12.1967 №530/11-28 та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці та Президіуму ВЦСПС від 16.12.1967 року №530/11-28 стаж в районах Крайньої Півночі з 01.08.1945 року по 01.03.1960 року при розрахунку трудового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком, інвалідності та за вислугу років, зараховується в подвійному розмірі, а з 01.03.1960 року полуторному розмірі. У відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029, Братський, Усть-Ілімський, Усть-Кутський райони та міста Усть- Ілімск, Усть-Кут, Братськ Іркутської області відносяться до районів Крайньої Півночі.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до пп."б" п.7 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала на різних посадах в будівельно-монтажному поїзді №288 треста «Ленабамстрой», СМП -609 управління будівництва «Ангартрой», ПМК будіельно-монтажного треста «Братскгесстрой», Братського міськпобуткомбінату побутового обслуговування населення Іркутського міськвиконкому, управління будівництва «Сантехмонтаж» управління будівництва «Братскгесстрой» та інших в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (м.Братськ Іркутської області Російської Федерації).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з нормативними актами Уряду і відомств до заробітної плати ОСОБА_1 виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась інші додаткові пільги.

Таким чином, беззаперечним фактом є те, що у спірні періоди позивач працювала у місцевостях, які відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", прирівняні до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до п.3 Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Таким чином, враховуючи відомості трудової книжки та архівних довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування їй до пільгового трудового стажу періоди роботи з 04 квітня 1974 року по 31 грудня 1990 року з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.

Покликання апелянта на те, що обчислення стажу роботи в районі Крайної Півночі після 01 січня 1991 року застосовується в одинарному розмірі, є безпідставними, виходячи з наступного.

Питання врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі (колишнього СРСР, а потім Російської Федерації) після 01 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та Російською Федерацією.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Згідно з ч.2 ст. 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абз.2,3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Ч.2 ст.4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, вбачається, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Тобто, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей стаж повинен враховуватися щодо цієї людини і в Україні. Таким чином, стаж позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи. В період 1991-1998 років на території РФ був чинним Закон РРСФР "Про державні пенсії в РРСФР" від 20 листопада 1990 року № 340-1, який діяв на території РФ з 01 січня 1992 року по 31 грудня 2001 року, на підставі якого всі періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються в трудовий стаж в 1,5 розмірі.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що апелянт звертався до підприємств, де працювала позивач, чи до самої позивача з вимогою про дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряв умови праці ОСОБА_1 та інші відомості, передбачені законодавством, для визначення права позивача на пенсію, хоча такі повноваження надані управлінню Пенсійного фонду України в м.Ужгороді ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п.38,43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) спірні періоди роботи, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково визначив дату, з якої необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1

Приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом - 23 жовтня 2014 року та вимоги статей 99, 100 КАС україни, колегія суддів дійшла висновку про те, що позов у частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу за період з 28 травня 2010 року по 22 квітня 2014 року необхідно залишити без розгляду.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2014 року у справі № 308/13566/14-а скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про проведення перерахунку та здійснення виплати пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу за період з 28 травня 2010 року по 22 квітня 2014 року - залишити без розгляду.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком з врахуванням роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи ОСОБА_1 з 04 квітня 1974 року по 31 грудня 1990 як трудовий стаж, вироблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 23 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2015 року.