Ухвала суду № 44639562, 02.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2489/15 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Рандат-1» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2015 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Рандат-1» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Рандат-1» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: зобов'язати ДПІ в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити в інформаційній системі АІС «Облік податків і платежів» показники податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПП «Рандат-1», а саме суму узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 264 321 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0003722210, № 0003712210 від 18.07.2013; визнати протиправною і такою, що підлягає відкликанню податкову вимогу № 13541-25 від 19.11.2014 на суму 46 287, 39 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «Рандат-1» перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відповідно до реєстраційних документів, податкова адреса ПП «Рандат-1»: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1.

За результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Рандат-1» ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 19.03.2013 № 456/22.1-7/35590825 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 № 0003712210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 298 889, 25грн., в т.ч. 264 321грн. - основний платіж, 34 568, 25грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2013 № 0003712210 позивач оскаржив його в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 826/8007/13-а позовну заяву залишено без розгляду на підставі клопотання про її відкликання. Вказана ухвала набрала законної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з технічними помилками та збоями в роботі АІС «Податковий блок» відомості про узгодження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 298 889, 25 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням були внесені до підсистеми «Облік платежів» АІС «Податковий блок» із запізненням, а саме:

28.10.2013 - збільшення податкового боргу у зв'язку з несплатою протягом 10 днів з дня отримання суми грошового зобов'язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2013 № 0003712210;

31.10.2013 - зменшення податкового боргу (виведення суми з картки) на підставі ухвали ОАС м. Києва від 30.05.2013 по справі №826/8007/13-а про відкриття провадження;

18.04.2014 нарахування пені у розмірі 46 287,39 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу;

18.04.2014 - збільшення податкового боргу на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 по справі №826/8007/13-а про залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, 19.11.2014 податковим органом було сформовано податкову вимогу № 13541-26 від 19.11.2014, в якій зазначається, що станом на 18.11.2014 сума податкового боргу ПП «Рандат-1» за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість складає 46 287, 39 грн. вказана податкова вимога № 13541-26 від 19.11.2014 вручена позивачу 29.12.2014.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено правомірність податкової вимоги, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що дії контролюючого органу призвели до безпідставного формування податкового боргу платника податку ПП «Рандат-1» в 2014 році в розмірі 264 321 грн.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується ст. 56 ПК України.

Пунктом 56.1 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.3 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно до вимог п. 56.15 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого, органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п.п.56.16, 56.17 ст.56 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як уже зазначалось не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2013 № 0003712210 позивач оскаржив його в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 826/8007/13-а позовну заяву залишено без розгляду на підставі клопотання про її відкликання. Вказана ухвала набрала законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що суми грошового зобов'язання, визначені в зазначеному вище податковому повідомленні-рішенні на момент прийняття податкової вимоги №13541-25 від 19.11.2014р. були узгодженими, оскільки позивач сам відкликав позовну заяву.

Щодо доводів апелянта про те, що сума, яка визначена у податковій вимозі є помилковою та попередньо не узгодженою колегія суддів зазначає, що сума оскаржуваної податкової вимоги у розмірі 46 287, 39грн. - це пеня за несвоєчасну сплату узгодженої суми боргу, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2013 № 0003712210. В свою чергу, пеня за несвоєчасну сплату окремо не узгоджується з платником, а нараховується автоматично у відсотковому співвідношенні до суми боргу, що підтверджується витягом з облікової картки за 2014 рік.

Таким чином, у відповідності до п. 56.15 статті 56 ПК України сума грошового зобов'язання, що оскаржується позивачем, вважається узгодженою, а податкова вимога №13541-25 від 19.11.2014 такою, що прийнята відповідачем з дотриманням норм податкового законодавства.

Щодо посилань апелянта на те, що несвоєчасне внесення відповідачем відомостей про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ позивача до АІС «Податковий блок» призвели до безпідставного формування податкового боргу позивача, колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 61.1 статті 61 цього Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

На час звернення до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (надалі - Методичні рекомендації №165).

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій №165 під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків». Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Таким чином, до АІС «Податковий блок» вноситься вся службова інформація, одержана податковими органами за результатами перевірок, зустрічних звірок, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити в інформаційній системі АІС «Облік податків і платежів» показники податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Рандат-1», а саме суму узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 264 321грн., що виникла на підставі податкових повідомлень рішень № 0003722210, 0003712210, 18 липня 2013 року.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не передбачено наслідків у вигляді списання суми боргу чи скасування податкової вимоги у разі відображення із запізненням у особовій картці платника суми боргу.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на ухвалу Окружного адміністративного суду від 17.02.2015 у справі №826/2089/15 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, якими начебто відмовлено ДПІ в Оболонському районі ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволені позову про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків ПП «Рандат-1», оскільки вказаними судовими рішеннями не вирішувався спір по суті, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рандат-1» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.