Ухвала суду № 44639526, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2177/15 Головуючий у 1-й інстанції:Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» до Обухівської районної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «ТІЗ-Топаз» про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 14 жовтня 2014р. він звернувся до відділу надання адміністративних послуг та дозвільних процедур Обухівської районної державної адміністрації із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки із забудови житлово-рекреаційного комплексу «Конча-Заспа».

У зв'язку з відсутністю відповіді на заявою про видачу містобудівних умов і обмежень, ТОВ «Лотос» звернувся до суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду справи, відповідача було зобов'язано повідомити позивача про результати розгляду заяви про видачу містобудівних умов і обмежень. Листом від 21.10.2014р. № 336/21-16 направленого на виконання рішення суду, Обухівська районна державна адміністрація повідомила, що наданий позивачем на розгляд пакет документів не відповідає законодавству, у зв'язку з чим не має можливості надати відповідь за заявою.

Для усунення зауважень до пакету документів, 19 січня 2015 року позивач з повторною заявою звернувся до відповідача, про видачу містобудівних умов та обмежень.

У відповідь на повторну заяву, Відповідач листом від .27.01.2015р. за №17/21-16 повідомив Позивача, що у зв'язку з відсутністю містобудівної документації, а саме детального плану території, то встановити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки не вбачається за можливе.

Позивач вважає відмову незаконною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що суб'єктом владних повноважень правомірно винесено рішення про відмову у видачі ТОВ «Лотос» містобудівних умов та обмежень, викладене в листі від 27.01.2015 року №17/21-16, оскільки у позивача в супереч вимогам чинного законодавства відсутній детальний план території.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі Закон) визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у встановленому порядку після отримання вихідних даних на проектування. Одним із основних складових вихідних даних згідно з пп. 1 п. 1 ст. 29 Закону є містобудівні умови та обмеження, які надаються згідно Порядку надання містобудівних умов та обмежень, затвердженим Наказом Мінрегіону від 07.07.2011 № 109 (надалі Порядок).

Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок визначаються детальним планом території пп. 4 п. 4 ст. 19 Закону.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій п. 1 ст. 25 Закону.

Згідно з частинами 1-2 ст. 26 Закону, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва з додержанням містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Судова колегія наголошує, що п. 4 ст. 26 Закону визначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень, затвердженим Наказом Мінрегіону від 07.07.2011 № 109, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 4 ст. 25 Закону встановлено, що спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Згідно з п. 5 ст. 29 Закону рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, в зв'язку з відсутністю розробленої та затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації встановити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки не вбачається за можливе.

Відносно твердження апелянта, щодо наявності містобудівної документації, а саме детального плану території житлово-рекреаційного комплексу «Конча-Заспа», що розроблявся в 2005 році, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, апелянт стверджує, що протоколом №209/05-п засіданням містобудівної ради управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури КОДА від 17 листопада 2005р. було погоджено проект детального плану, як однією із обов'язковою вимогою затвердження проекту.

Проте дане твердження позивача не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про планування і забудову територій» в редакції від 20.04.2000р., яка діяла на момент розробки детального плану, - Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо: визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання; розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

Відповідно до п.2.1. Типового положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури затвердженого Наказом №201 Дердавного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01.09.1999 року, архітектурно- містобудівна рада розглядає і надає рекомендації місцевим органам містобудування і архітектури, іншим органам виконавчої влади та виконавчим комітетам міських рад, замовникам (фізичним і юридичним особам) і розробникам проектної документації щодо її доопрацювання та затвердження: генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та проектів детального планування територій, проектів забудови та іншої містобудівної документації; архітектурних, планувальних та інженерних рішень проектів об'єктів архітектури і містобудування.

Відповідно до проекту детального плану, витяг з якого є додатком до цього заперечення, то згідно з пояснювальною запискою, то до детального плану входить природні умови, стан, житловий фонд, інженерне обладнання і підготовка та архітектурне планувальне рішення, до якого в свою чергу входять планувальне та конструктивні рішення.

Відповідно до протоколу №209/05-11 засіданням містобудівної ради управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури КОДА від 17 листопада 2005р. - проект детального плану було погоджено лише в частині планувального рішення.

Тобто в даному випадку архітектурно-містобудівна рада погодила лише планувальне рішення детального плану.

Розділом 6 даного положення передбачено наступне, зокрема:

п. 6.1 протокол засідання архітектурно-містобудівної ради не є документом, що засвідчує остаточне погодження містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутого проекту.

п. 6.2 висновки, зауваження та рекомендації, викладені в протоколі архітектурно-містобудівної ради, повинні бути враховані у висновку про погодження чи відхилення від погодження проекту, який складається на основі протоколу архітектурно-містобудівної ради і підписується начальником місцевого органу містобудування та архітектури або його заступником.

п. 6.3 лист про погодження може бути наданий: без зауважень, якщо таким є висновок архітектурно-містобудівної ради; із зауваженнями щодо доопрацювання проекту при наступній стадії проектування. При погодженні проекту спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури може вимагати від замовника і проектувальника внести до проекту не всі зауваження та рекомендації архітектурно-містобудівної ради, а лише ті, що стосуються потреби дотримання положень актів законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог архітектурно-планувального завдання та інших вихідних даних на проектування.

п. 6.4 протокол архітектурно-містобудівної ради надається замовнику спільно з листом погодження проекту для керівництва при затвердженні чи доопрацюванні проекту.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що протокол архітектурно-містобудівної ради не є документом, що засвідчує остаточне погодження містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутого проекту. Таким документом, є лише лист погодження в якому зазначається без зауважень та який надається разом з протоколом для подальшого керівництва при затвердженні чи доопрацюванні проекту.

Крім того, апелянт стверджує, що рішенням Козинської селищної ради від 25 грудня 2005р. №7 проект детального плану ЖРК «Конча-Заспа» було остаточно погоджено після проведення експертизи.

Колегія суддів не бере до уваги дане твердження позивача, та спростовує його наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про планування і забудову територій», містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій; детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів; Статтею 10 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Частиною 3 ст.10 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Відповідно до п.41 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить: прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

В даному випадку рішенням Козинської селищної ради від 25 грудня 2005р. №7 було погоджено проект детального плану території ЖРК «Конча-Заспа» з вимогою при подальших стадіях розробки проектування та будівництва передбачити закріплення берегів Канівського моря.

Тобто в даному випадку не було затверджено проект детального плану ЖРК «Конча-Заспа», як це передбачено в п.42 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у позивача в супереч вимогам чинного законодавства відсутній детальний план території.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.