Ухвала суду № 44639520, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2050/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння ДФС у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на їх переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий орган провів документальну позапланову невиїзну перевірку НГВУ «Полтавнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, але не пов'язану із створенням юридичної особи від 24.12.97р.», за результатами якої складено акт від 13.11.2014 №000001/18-09-15-01/403739509.

Згідно висновків вказаного акта, відповідач встановив порушення ПАТ «Укрнафта» п.п. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року.

На підставі акта від 13.11.2014 №000001/18-09-15-01/403739509 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення форми «Ш», а саме: від 04.12.2014 №0002931809, яким за порушення сплати грошового зобов'язання у розмірі 4 186 985,60 грн. на 11 календарних днів, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання - 418 698,56 грн.; від 04.12.2014 №0002921809, яким за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 1 199 365,40 грн. на строк до 11 календарних днів, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання - 119 936,54 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Укрнафта» сплатив грошове зобов'язання, визначене у розрахунку з плати за користування надрами для видобування природного газу і газового конденсату за серпень 2014 року в межах строку, встановленого законодавством.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За пп. 263.13.1. п. 263.13. ст. 263 ПК України, платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно із пп. 263.12.1. п. 263.12. ст. 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена, відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

Відповідно до пп. 263.11.1. п. 263.11. ст. 263 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Граничний строк сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами відраховується від граничної дати подання податкового розрахунку, визначеної, відповідно до того ж таки розділу II ПК України.

В силу п. 46.1. ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.1. ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України).

Згідно вимог п. 49.20. ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк подання податкової декларації (в т.ч. податкового розрахунку з плати за користування надрами) може зміститись у випадку, якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день.

У відповідності до ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, сплата узгодженого податкового зобов'язання починає свій перебіг із наступного дня за днем, який є граничним днем подання податкової декларації.

Наведене дає підстави судовій колегії погодитися з доводами суду першої інстанції, що зміщення граничного строку подання декларації має своїм наслідком зміщення початку перебігу строку для сплати податкового зобов'язання. При цьому змінюється лише початкова дата відліку таких строків з прив'язкою до дня, який, з урахуванням положень п. 49.1, п. 49.18, п. 49.20 ст. 49 ПК України, є граничним днем подання податкової декларації.

Граничним днем подання податкового розрахунку з плати за користування надрами за серпень 2014 року було 22.09.2014 року (понеділок), оскільки 20.09.2014 року припадало на суботу.

Узгоджені податкові зобов'язання з плати за користування надрами, зазначені ПАТ «Укрнафта» у податкових розрахунках з плати за користування надрами за серпень 2014 року, підлягали сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання податкового розрахунку за серпень 2014 року, тобто не пізніше 02.10.2014 року.

Як вбачається з копії платіжного доручення від 29.09.2014 року №146 та №147 позивачем платіжне доручення подано та проведено банком 01.10.2014 року, тобто в межах граничного строку.

Платник плати за користування надрами несе відповідальність за своєчасну сплату податку до бюджету. При цьому вказані норми не ототожнюють виконання обов'язку з сплати з отриманням коштів казначейством.

Податковий кодекс не містить визначення засобу обрахування строків та загальних вказівок відносно визначення часу настання події.

Слід звернути увагу на приписи підпункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.012004 року № 22, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

В свою чергу, ні Податковий кодекс України, ні КАС України не містить такого поняття як «операційний час», вказана вище постанова поширюється на діяльність банків та встановлює відповідальність за несвоєчасне зарахування, так і несвоєчасного перерахування відповідних коштів. Приписи ПК та КАС України визначають строки календарними роками, місяцями, днями та годинами, а тому оскільки зарахування коштів здійснено 01.10.3014 року, то відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк проплати податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до приписів підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не містить однозначного визначення щодо того, що є належним виконанням обов'язку зі сплати податку - подача відповідного платіжного доручення чи зарахування коштів на рахунки казначейства, а також визначення щодо того, в який момент закінчується граничний строк - з настанням граничної дати виконання обов'язку чи з закінченням робочого дня, на який припадає така дата, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про застосування вищезазначеного принципу.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується проведення банком платіжного доручення 01.10.2014 року, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про своєчасність виконання позивачем грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги задоволено правомірно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння ДФС у Сумській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.