Ухвала суду № 44639508, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1162/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 04.07.2014 укладено договір банківського вкладу з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» від 04.07.2014 № 43836 у сумі 197 000 грн терміном на строк до 04.10.2014 (далі - Договір).

Постановою Правління НБУ від 15.07.2014 № 410/БТ віднесено Банк до категорії проблемних у зв'язку з порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБУ № 516 від 03.12.2003. Постановою Правління НБУ від 14.08.2014 № 491 «Про внесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію Гончарова Сергія Івановича (далі - Уповноважена особа). Наказом Уповноваженої особи від 30.10.2014 було створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів.

За результатами роботи Комісії визнано нікчемним зокрема правочин (договір) банківського вкладу позивача від 04.07.2014 № 43836, що підтверджується витягом з додатку № 1 до протоколу Комісії щодо визнання нікчемними вкладів № 1 від 10.11.2014. У зв'язку з чим листом від 22.12.2014 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу від 04.07.2014 № 43836.

Постановою Правління НБ України від 10.11.2014 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 № 119 прийнято рішення розпочати процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноваженою особою на ліквідацію Банку Гончарова С.І.

В свою чергу Уповноважена особа листом від 22.12.2014 № 001/3005 надала відповідь та зазначила, що кошти Позивача відшкодуванню не підлягають у зв'язку з тим, щодо Договір депозиту визнано нікчемним відповідно до частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернулась за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Підпунктом 2 пункту 3 ст. 12 Закону визначено, що Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону.

Стаття 37 Закону визначає повноваження уповноваженої особи Фонду.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Як встановлено судом відповідно до Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. 18.11.2014 року видано наказ №6 відповідно до якого визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до даного наказу, в т.ч. і договір №43836 від 04 липня 2014 року банківського вкладу (депозиту) - «вигідний альянс», укладеного між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2

Як на правову підставу для визнання договору нікчемним, Уповноважена особа в наказі послалась на п.6 ч.2 ст. 37, ч.2,3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на висновки комісії з визнання нікчемними правочинів (договорів) банківський вкладів, рішення Виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з частиною 3 статті 37 Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Отже, видаючи наказ про визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачкою та ПАТ «КБ «Український фінансовий звіт», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку діяла у межах наданих їй повноважень та на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вищезазначений наказ Уповноваженої особи оскаржено позивачем в установленому законом порядку не було і на даний час він є чинним та діючим.

Вирішувати питання щодо його законності в даному спорі колегія суддів не вбачає підстав, оскільки таких позовних вимог позивач не заявляв.

Крім того, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №237/14 від 18 листопада 2014 року, погоджено рішення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І., яким було тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяким записам у базі даних про вкладників банку, що були внесені у період з 01.07.2014 по 16.07.2014 з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, позивач не врахував, що на час подачі даного позову до суду існував наказ №6 від 18.11.2014, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини, в тому числі і договір банківського вкладу, що укладений між банком та позивачкою від 04 липня 2014 року.

Отже, Уповноважена особа, відмовляючи позивачу включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяла у межах наданих їй Законом повноважень.

Згідно з частиною другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з частини четвертої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Частиною першою ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частини другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ «КБ «УФС» вбачається, що 04 липня 2014 року кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок поділу великого вкладу іншого клієнта з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Відповідно до пп.8 п.1 постанови Національного Банку України «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» №328 від 30 травня 2014 року щодо діяльності окремих банків, в тому числі ПАТ «КБ «УФС», запроваджено спеціальні заходи, зокрема, банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних (в тому числі карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150000 грн за добу на одного клієнта.

Робоча комісія прийшла до висновку, що вказані дії відбувались з метою отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який в той момент не був спроможним виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, а з метою отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за рахунок державних коштів.

Колегія суддів звертає увагу, що 16 грудня 2014 року за заявою Гончарова Сергія Івановича - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може розглядатися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Крім того, відповідно до ст. 215 ЦК України у випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, оскільки Уповноважена особа діяла у відповідності до наданих їй на підставі Закону повноважень, а також з урахуванням наказу №6 від 18.11.2014, яким договір банківського вкладу, укладеного між банком та позивачкою, було визнано нікчемним.

У зв'язку з вищевикладеним відсутні і правові підстави для зобов'язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом.

Щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.

Згідно з частини третьої розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вкладів фізичних осіб коштів за вкладами Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Відповідно до ч.2 розділу ІV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Оскільки Уповноважена особа Фонду не включила ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, позовні вимоги позивачки в цій частині до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників є передчасними і не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає, з тих підстав, що суб'єктом владних повноважень не допущено бездіяльність, адже такі дії регламентовані чинним законодавством та є такими, що не порушують охоронювані законом права та інтереси позивача.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.