Ухвала суду № 44639415, 24.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1943/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "WM-Україна" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "WM-Україна" до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "WM-Україна" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000652300 від 19.05.2011 р., яким було визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 4974678 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1243669,5 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити його позов.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у травні 2011 року ДПІ у Бородянському районі Київської області була проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2011 № 333/23-32430672 (далі - Акт перевірки). У вказаному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), що виявилося у заниженні суми ПДВ на 4 974 678 грн. за грудень 2010 року.

На підставі висновків вказаної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 № 0000652300, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 4 974678 грн. за основним платежем та у сумі 1243669,5 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до змісту Акта перевірки податковим органом було встановлено, що за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 ТОВ ТОВ «WM- Україна» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 7 743 321,00 грн., завищення становить 4 974 678,00 грн., що відбулось в результаті включення до його складу сум ПДВ без підтверджуючих документів. Перевірка проводилась з урахуванням документів, наданих ТОВ «WM-Україна» до заперечення (№ 2011/304 від 18.04.2011, вх. ДПІ у Бородянському районі від 19.04.2011 № 1147/10).

За період з 01.12.2010 по 31.12.2010 позивачем задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9021,00 грн.

Зокрема, підприємством позивача до заперечення було додатково надані такі документи: копії первинних документів по проведених у грудні 2010 року взаєморозрахунках з ТОВ «Софт-Стрім»; копія договору поставки від 27.12.2010 №2010/25 з додатками на 7 арк.; копія податкової накладної від 27.12.2010 № 10127 на загальну суму 14982800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 497133,34 грн. на 2 арк.; копія видаткової накладна від 27.12.2010 № CC-0001205 на 1 арк.

Водночас, в ході перевірки податковим органом було установлено, що в порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР до складу податкового кредиту в грудні 2010 року позивачем безпідставно було включено суми ПДВ у розмірі 4 974 678 грн., з яких:

суму ПДВ в розмірі 39 678,01 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Спорт-торг», яка є різницею між сумою, включеною до додатку 5 до декларації з ПДВ (сума 209000,01 грн. та самостійно відкоригованою, згідно з поданим уточнюючим розрахунком та уточнюючим додатком 5 (в сторону зменшення) сумою ПДВ в розмірі 169 322,00 грн.;

суму ПДВ в розмірі 1 435 000,00 грн. по взаєморозрахунках з ППВ «Беліал», яка складається із сум: 18 333,33 грн. - включена до реєстру отриманих податкових накладних у грудні 2010 року під порядковим номером 83 та 1 416 666,67 грн. - включена до реєстру отриманих податкових накладних у грудні 2010 року під порядковим номером 108;

суму ПДВ в розмірі 3 500 000,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД», яка складається із сум: 524 349,00 грн. - включена до реєстру отриманих податкових накладних у грудні 2010 року під порядковим номером 56, та 2 975651,00 грн. - включена до реєстру отриманих податкових накладних у грудні 2010 року під порядковим номером 107.

Податкові накладні по вище перелічених суб'єктах господарювання включені підприємством позивача до реєстру отриманих податкових накладних у грудні 2010 року під порядковими номерами 83, 108, 56,107, 86 та на момент перевірки були відсутні.

За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань вищезазначених контрагентів і податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «WМ -Україна» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 встановлені розбіжності (податковий кредит - податкових зобов'язань), а саме контрагентами-постачальниками не задекларовані деклараціями з податку на додану вартість обсяги поставок товарів (робіт, послуг) у зв'язку з неподанням ними декларацій з ПДВ до податкових органів, в яких ці контрагенти знаходились на обліку за зазначений період.

23.09.2014 представником позивача,через канцелярію суду були подані копії податкових декларацій з ПДВ разом з уточнюючими документами; реєстр отриманих та виданих податкових накладних та акт про результати планової виїзної перевірки позивача від 20.01.2012 № 18/23-32430672.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спорт-торг», ППВ «Беліал» та ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД» первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими і видатковими накладними, платіжними дорученнями тощо не підтверджується, факт реальності зміни майнового стану позивача в процесі здійснення вказаних операцій не встановлено, а подані до суду 23.09.2014 документи висновків Акта перевірки не спростовують.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

При цьому, відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті6та статтею8-1цьогоЗакону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1. пункту 7.5статті 7 Закону № 168/97-ВРбуло передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону було встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доказами в адміністративному судочинстві, згідно з визначенням частини першої статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи дійсно відсутні будь-які належні докази, які б вказували на реальність здійснення відображених позивачем у податковій звітності за грудень 2010 року господарських операцій між ТОВ «WМ -Україна» і ТОВ «Спорт-торг», ППВ «Беліал» та ТОВ «ДК Трейдинг ЛТД».

За вказаних обставин колегія суддів знаходить обґрунтованим висновок податкового органу, викладений в Акті перевірки щодо порушення ТОВ «WМ -Україна» положень п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 4 974 678,00 грн. за грудень 2010 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правомірність дій відповідача під час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 19.05.2011 № 0000652300 та законність самого рішення.

Водночас, надані позивачем суду лише 23.09.2014 копії податкових декларацій з ПДВ разом з уточнюючими документами колегія суддів не приймає до уваги в якості належного доказу спростування висновків Акта перевірки та неправомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "WM-Україна" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.