Ухвала суду № 44639355, 02.06.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач -

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року справа №805/952/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Шишова О.О.

При секретарі судового засідання Свято дух О.Б.,

За участю сторін по справі:

Позивач: не з'явився,

Відповідач: Пожидаєва О.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 805/952/15-а (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску від 20 лютого 2015 року №№ 0002071702/3612, 0002071702/3613, 0002071702/3614, 0002071702/3615, 0002071702/3616 на загальну суму 73 421,7 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено, внаслідок чого визнано неправомірними та скасовані рішення від 20 лютого 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що згідно до роз'яснень ДФС України від 5 грудня 2014 року № 13656/7/99-99-17-03-01-17 платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих та території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Позивач продовжує здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем 20 лютого 2015 року прийняті рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якими на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 8 липня 2010 року (надалі Закон №2464-VI) за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано наступні фінансові санкції:

-рішенням № 0002071702/3612 - застосований штраф у розмірі 13 119,67 грн та нарахована пеня у розмірі 1 825,25 грн (загальна сума фінансових санкцій - 14 944,92 грн) за період з 21 серпня 2014 року до 3 вересня 2014 року;

-№ 0002071702/3613 - штраф у розмірі 13 911,44 грн та пеня у розмірі 2 882,12 грн (загальна сума - 16 793,56 грн) за період з 23 вересня 2014 року до 16 жовтня 2014 року;

- № 0002071702/3614 - штраф у розмірі 7 275,17 грн та пеня у розмірі 2 407,20 грн (загальна сума 9 682,37 грн) за період з 21 листопада 2014 року до 25 грудня 2014 року;

-№ 0002071702/3615 - штраф у розмірі 11 022,56 грн та пеня у розмірі 1 614,60 грн (загальна сума - 12 636,96 грн) за період з 23 грудня 2014 року до 15 січня 2015 року;

- № 0002071702/3616 - штраф у розмірі 18 530,11 грн та пеня у розмірі 833,85 грн (загальна сума - 19 363,96 грн) за період з 21 січня 2014 року до 29 січня 2015 року.

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 цього Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2464-VI розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За приписами ч.14 ст. 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

На виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 2В .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Однак, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Зазначені судові рішення на дату прийняття судом першої інстанції рішення по цій справі не були скасовані та їх виконання не було зупинено.

За приписами ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до відповідача 14 жовтня 2014 року було надано Сертифікат (висновок) № 708 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 1 жовтня 2014 року № 3475/05-4, яким на підставі п.п. 100.4,100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили з 24 липня 2014 року Приватному підприємству «Астон» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що положення, передбачені п. 9 3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", поширюються на позивача, як платника єдиного внеску, який перебуває на території проведення антитерористичної операції, а тому правомірно скасовано спірні рішення.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на роз'яснення ДФС України від 5 грудня 2014 року №13656/7/99-99-17-03-01-17 колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на приписи ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України.

У п. 9 3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" чітко визначено звільнення від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, саме платників єдиного внеску, визначених статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція. Наведене звільнення не ставиться в залежність від того, чи продовжують платники єдиного внеску здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 805/952/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №805/952/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 червня 2015 року.

Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 04 червня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Шишова О.О.