Ухвала суду № 44634500, 03.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" червня 2015 р. справа № 808/1425/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

розглянув в приміщенні суду в письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 808/1425/15 за позовом Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату пільгових пенсій ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату пільгових пенсій задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в розмірі 100815 (сто тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 17 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «Український графіт» 6023,76 грн. нарахувань суми доплат та підвищення до пенсій за понаднормативний стаж. Послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт вважає, що за приписами статі 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1058 та п.6.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 не передбачено обов'язку підприємства відшкодовувати додаткові пенсії, доплати, набавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, а тому включення до фактичних витрат сум доплат та підвищення до пенсій за понаднормативний стаж є незаконним. Крім того, апелянт вважає, що при направленні йому розрахунків не додержано вимоги про пропорційність відшкодування витрат в залежності від частини пільгового стажу, набутого у відповідача. Також вважає, що не підлягають відшкодуванню пільгові пенсії, призначені до 1992 року.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановив, що відповідач є юридичною особою, та як платник єдиного внеску зареєстрований в Управлінні ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача склалась заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначених пенсій за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в сумі 100815,17 грн.

До розрахунків включені витрати на виплату пільгової пенсії на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Вищезазначені розрахунки отримані відповідачем і оскаржені не були.

Відповідно до протоколів про призначення пенсій та розпоряджень, сума щомісячних доплат за понаднормативний стаж у структурі призначених пенсій по пенсіонерам складає: ОСОБА_2 - 141 грн., ОСОБА_3- 173,75 грн., ОСОБА_16- 70,5 грн., ОСОБА_5 - 61,1 грн., ОСОБА_6 - 95,42 грн., ОСОБА_7 - 183,36 грн., ОСОБА_8 - 187,5 грн., ОСОБА_9 - 151,98 грн., ОСОБА_10 - 110,63 грн., ОСОБА_11 - 284,7 грн., ОСОБА_12 - 218,27 грн., ОСОБА_13 - 70,72 грн., ОСОБА_14 - 168,99 грн., ОСОБА_15- 90 грн., а загалом - 2007,92 грн. Всього сума доплат за понаднормативний стаж за спірні 3 місяці складає 6023,76 грн. (2007,92 х 3).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду і не є спірними.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач відповідно п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно наведених законодавчих норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених на підставі п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому обов'язок не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що особи, яким виплачувались пільгові пенсії за спірний період, не досягли пенсійного віку.

Щодо доводів апелянта про порушення принципу пропорційності розподілу витрат між підприємствами, на яких особи здобули весь термін пільгового страхового стажу, колегія суддів їх вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.2 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 від 19.12.2003 р., витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього п.п. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, нормативним актом прямо передбачено, що при визначенні пропорційності пільгового стажу враховується не загальний його термін, а саме останній період, необхідний для призначення пенсій на пільгових умовах.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що не підлягають відшкодуванню пільгові пенсії, які були призначені до 1992 р., оскільки вони не ґрунтуються на законі, яке не передбачає таких виключень.

Що стосується позиції відповідача про те, що позивач безпідставно включив до розрахунків суми доплат до пенсії за понаднормативний стаж, то вони також є безпідставними, оскільки зі змісту пункту 6 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції 21-1 вбачається, що збільшення розміру пенсії за рахунок надбавок та підвищень, які встановлюються та виплачуються згідно з положеннями Закону N 1788-XII, відрізняється від збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, визначеного Законом N 1058-IV. Доплата за понаднормативний стаж передбачена нормами Закону № 1058 і є складовою розрахованої пенсії за віком, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи постанову в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 200, 205, 206, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 808/1425/15 за позовом Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

У повному обсязі постанова виготовлена 04 червня 2015 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва