Постанова № 44632336, 04.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 червня 2015 року №826/3370/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 дореєстраційної служби головного управління юстиції у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2015 №19198565, зобов'язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом реєстраційної служби головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2015 №19198565, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, оскільки заява з доданими до неї документами подана державному реєстратору з дотриманням порядку та вимог встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідач проти позову заперечив, з огляду на не відповідність наданих позивачем документів вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державним реєстратором прав на нерухоме майно, за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.05.2014 про проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований: АДРЕСА_1, винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.02.2015 №19198565.

Позивач посилаючись на протиправність рішення від 09.02.2015 №19198565, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно частини четвертої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із приписами статті 24 названого Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби головного управління юстиції у місті Києві із заявою від 22.05.2014 про державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований: АДРЕСА_1.

Відповідно до картки прийому зазначеної заяви №13250122 до неї були додані наступні документи:

- опис вкладення у цінний лист, серія та номер: б/н, виданий 15.05.2014;

- квитанція про сплату за витяг, серія та номер 5769.807.1 від 24.04.2014, видавник Приват банк;

- квитанція про сплату держмита, серія та номер:5769.808.3 від 24.04.2014, видавник Приват банк;

- технічний паспорт та його копія, виданий 11.03.2014, видавник: ТОВ «Проекттехсервісбуд»;

- довідка та її копія, серія та номер 4 від 04.02.2014, видавник: ОК «Магнолія»;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 18.08.2008 Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській обл.;

- копія ідентифікаційного коду, виданий 04.03.2005 Рокитнянською ДПІ;

- копія довіреності, серія та номер: 201 від 13.02.2014, видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лісковець Н.М.;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 13.05.2002 Бершадським РВ УМВС України у Вінницькій обл..;

- копія ідентифікаційного номера, виданого 30.05.2003, видавник: ДПІ у Дніпровському районі міста Києва.

Документів на підтвердження факту наявності речового права на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 позивачем до заяви від 22.05.2014 додано не було.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно, за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.05.2014 про проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований: АДРЕСА_1, винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.02.2015 №19198565.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з технічного паспорту на садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 виготовленого станом на 14.03.2014, видавник товариство з обмеженою відповідальністю "Техінвентаризація", а саме, характеристики будинку, господарських будівель та спору, будинок збудований в 1991 році.

В довідці від 04.02.2014 №4 виданій обслуговуючим кооперативом "Магнолія" зазначено про те, що вона видана позивачу в тому, що він дійсно є членом обслуговуючого кооперативу "Магнолія" (протокол № 1 загальних зборів членів товариства від 30.10.2004), є користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1, на якій він господарським способом побудував в 1991 році садовий будинок за адресою АДРЕСА_1.

При цьому посилань на документи на підстави яких було встановлено факт того, що позивач є на законних підставах користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 та було встановлено факт побудови садового будинку саме в 1991 в зазначеній довідці не наведено.

Відповідно до наявної в матеріалах реєстраційної справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис щодо державної реєстрації юридичної особи Обслуговуючий кооператив "Магнолія" було внесено 07.02.2005.

Таким чином, обслуговуючий кооператив "Магнолія" зареєстровано 07.02.2005, у той час, як в довідці від 04.02.2014 №4 зазначено про те, що позивач є членом кооперативу відповідно до протоколу №1 загальних зборів членів товариства від 30.10.2004, крім того вказаною довідкою засвідчено факт того, що позивач побудував садовий будинок в 1991 році без посилань на те, яким саме чином було встановлено факт побудови позивачем судового будинку саме в 1991 році, коли обслуговуючого кооперативу "Магнолія" не існувало, а позивачеві на той час було 11 років. Документи позивача не містять документів щодо наявності у нього законних прав користування відповідною земельною ділянкою, на якій побудовано садовий будинок, цільове призначення землі.

З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором в порядку статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приймались рішення про зупинення розгляду заяви позивача від 22.05.2014, для надання можливості останньому виправити недоліки заяви та надати повний пакет документів для підтвердження відповідних прав.

Проте матеріали реєстраційної справи не містять доказів надання позивачем витребуваних державним реєстратором документів. Проте представником позивача надавались певні пояснення щодо необов'язковості, на його думку, наявності відповідних документів для здійснення державної реєстрації прав.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено відсутність причин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.02.2015 №19198565 винесено відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.