Постанова № 44631696, 04.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1593/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській областідо відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 7 121,79 грн.

03 червня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.51), у якій зазначено про те, що на момент звернення з позовом до суду за відповідачем рахувався податковий борг з ПДВ у розмірі 7 121,79 грн (у т.ч. пеня 3 640,72 грн). Дана заборгованість погашена ФОП ОСОБА_1 за рахунок сплати згідно з платіжними дорученнями від 13.05.2015 № К231113 на суму 3 309,79 грн та від 13.05.2015 № К231013 на суму 4 007,97 грн; проте, станом на 03.06.2015 ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з ПДВ у розмірі 7 578,43 грн (у т.ч. пеня 266,67 грн).

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання від 04.06.2015 про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 09.10.2002 виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8), та згідно з довідкою про взяття на облік платника податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 10.10.2002 (а.с. 9).

20.10.2014 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки № 5741/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 20.10.2014 (а.с. 17 - 44). Згідно з даним актом ДПІ у м. Полтаві встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

На підставі акта перевірки № 5741/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 20.10.2014 винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 31.10.2014, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45 698,49 грн (у т.ч. основний платіж - 36 558,79 грн та штрафні санкції - 9 139,70 грн), яке направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем 24.11.2014 (а.с. 13-16).

Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахувався податковий борг у розмірі 3 481,07 грн (зменшено за рахунок часткової сплати 42 217,42 грн.). Дане податкове повідомлення - рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося.

За даними позивача, указана заборгованість погашена ФОП ОСОБА_1 за рахунок сплати згідно з платіжними дорученнями від 13.05.2015 № К231113 на суму 3 309,79 грн та від 13.05.2015 № К231013 на суму 4 007,97 грн.

Проте станом на 03.06.2015 ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з ПДВ у розмірі 7 578,43 грн (у т.ч. пеня 266,67 грн), який виник на підставі проведеної ДПІ у м. Полтаві 30.04.2015 перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо порушення правил сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ за актом документальної планової виїзної перевірки № 5741/16-01-17-01-10/НОМЕР_1 від 20.10.2014, на підставі якої складено акт перевірки № 1944/16-01-17-01-10/НОМЕР_1 від 30.04.2015 (а.с. 57).

За результатами вказаного акта перевірки винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0072231701 від 30.04.2015 на суму 3 303,79 грн (а.с. 55).

- № 0072211701 від 30.04.2015 на суму 4 007,97 грн (а.с. 55).

Дані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані останнім 13.05.2015 (а.с.56). Ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі вказаної норми Кодексу позивачем відповідачу нараховано пеню у розмірі 266,67 грн.

Станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7 578,43 грн (у т.ч. пеня 266,67 грн) ФОП ОСОБА_1 не сплачений, що підтверджується обліковою карткою платника.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу № 414-25 від 28.01.2015, дану податкову вимогу направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка отримана останнім 10.02.2015 (а.с.7).

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Внаслідок того, що відповідач - ФОП ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7 578,43 грн не сплатив, вимоги позивача про стягнення коштів у розмірі 7 578,43 грн за податковим боргом з податку на додану вартість визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7 578,43 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень сорок три копійки) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна