Постанова № 44631501, 27.05.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року Справа № 814/1407/15

м. Миколаїв

10:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомЖовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області , вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050 до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54050 простягнення податкового боргу в сумі 970 грн., Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ОДПІ або позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) податкового боргу в сумі 970 грн.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 29-30).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання» (ар. с. 25-28). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 03.06.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 8-9) та взята на облік за неосновним місцем обліку про що свідчить повідомлення від 24.03.2015 № 1514201400354(4).

Податковий борг відповідача з орендної плати з фізичних осіб становить 970 грн.

Вказаний податковий борг виник на підставі поданих 23.01.2014 відповідачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій самостійно визначено суму орендної плати, яка підлягає сплаті - 2041,35 грн. (ар. с. 10-12) і 23.01.2015 податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно визначено суму орендної плати, яка підлягає сплаті - 2549,65 грн. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, відповідач мала сплатити податкове зобов'язання не пізніше 30.10.2014 (за вересень 2014 року) в сумі 170,11 грн., не пізніше 30.11.2014 (за жовтень 2014 року) в сумі 170,11 грн., не пізніше 30.12.2014 (за листопад 2014 року) в сумі 170,11 грн. і не пізніше 30.01.2015 (за грудень 2014 року) в сумі 170,14 грн. (декларація за 2014 рік); не пізніше 30.02.2015 (за січень 2015 року) в сумі 212,47 грн. і не пізніше 30.03.2015 (за лютий 2015 року) в сумі 212,47 грн. проте кошти до бюджету не надійшли.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем була направлена відповідачу податкова вимога № 4428-25 від 31.12.2014, яка була отримана 12.02.2015 (ар. с. 16).

У зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку відповідача в сумі 135,41 грн. сума податкового боргу становить 970 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави податковий борг по орендній платі за землю в сумі 970 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв