Постанова № 44631499, 28.05.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року № 813/1478/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2015 № 46202701 винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.02.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 46202701 у зв'язку із повним виконанням судового рішення на підставі п. 8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач посилається на те, що рішення у справі № 813/6739/13-а фактично не було виконано, а тому підстав для закінчення вказаного виконавчого провадження у відповідача не було. Вважає, що оскаржена постанова є незаконною та такою, що порушує права ОСОБА_2, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 у справі № 813/6739/13-а, адміністративний позов ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 772-к від 13.08.2013 року «Про звільнення ОСОБА_2», поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів з 14.08.2013, стягнуто з Львівської митниці Міндоходи на користь ОСОБА_2 18724 20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, постанову в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення за один місяць у розмірі 2383,09 грн звернути до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 у справі № 813/6739/13-а - залишено без змін.

Львівським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи:

- від 04.04.2014 № 813/6739/13-а про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів з 14.08.2013 року;

- від 04.04.2014 № 813/6739/13-а про стягнення з Львівської митниці Міндоходів (79000, м. Львів, вул.. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 38700759) на користь ОСОБА_2 (81130, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18724 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанову в частині стягнення на його користь середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2383,09 грн звернути до негайного виконання.

Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області із заявою (вх. № 59/09.1-39 від 16.01.2015), у якій просив прийняти на виконання виконавчий лист від 04.04.2014 № 813/6739/13-а про стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 18724,20 грн. До заяви додано виконавчий лист від 04.04.2014 № 813/6739/13-а, копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі № 4713/14/876.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 27.01.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46202701 та надано строк боржнику самостійно виконати рішення в строк до 03.02.2015.

Голова комісії з реорганізації Львівської Митниці Міндоходів звернувся до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з заявою від 03.02.2015 № 13-70-10/15-70 про відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

10.02.2015 головним державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 11.02.2015.

Листом від 13.02.2015 № 13-7005/13-1410 Львівська митниця ДФС повідомила відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, що виконавчий документ від 04.04.2014 № 813/6739/13-а в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць на користь ОСОБА_2 у сумі 2383,09 грн виконано.

Голова комісії з реорганізації Львівської Митниці Міндоходів звернувся до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з заявою від 25.02.2015 № 98/13-70-10/15 про закінчення виконавчого провадження, в порядку ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в частині виплати середнього заробітку за один місяць, в сумі 2383,09 грн.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 27.02.2015 винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження № 46202701 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов'язки державних виконавців. Так, згідно частини 1 вказаної статті державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 цього Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається із наданих до суду доказів, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі № 813/6739/13-а повністю задоволений позов та стягнуто з Львівської митниці Міндоходи на користь ОСОБА_2 18724,20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

04.04.2014 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/6739/13-а про стягнення з Львівської митниці Міндоходи на користь ОСОБА_2 18724,20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанову в частині стягнення на його користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2383,09 грн звернути до негайного виконання.

На виконання вищевказаного судового рішення державний виконавець відкрив виконавче провадження № 46202701.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.4 9 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження").

Як зазначено в тексті оскарженої постанови, відповідач закінчив виконавче провадження у зв'язку з тим, що на адресу відділу надійшло повідомлення Львівської митниці Міндоходів від 25.02.2015 року, що середній заробіток у розмірі 2383,09 грн перераховано на користь стягувача платіжним дорученням від 04.02.2015 № 480.

Отже, станом на час прийняття відповідачем оскарженої постанови від 27.02.2015 № 46202701 про закінчення виконавчого провадження Львівською митницею Міндоходів було здійснено лише часткове виконання виконавчого листа від 04.04.2014 № 813/6739/13-а, в частині стягнення за один місяць у розмірі 2383,09 грн, тобто обставини, яка зумовлює можливість закінчити виконавче провадження з підстав визначених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не існувало.

Таким чином, рішення по справі від 04.04.2014 № 813/6739/13-а є не виконаним.

Суд приходить до висновку, що оскільки Львівська митниця Міндоходів не в повному обсязі виконала рішення згідно з виконавчим листом від 04.04.2014 № 813/6739/13-а, а тому державним виконавцем передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає, що в державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2015 № 46202701 є протиправною та підлягає скасуванню.

У силу вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами судового розгляду справи відповідачем не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги та встановлені судом обставини, не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обгрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх необхідних обставин.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про закінчення виконавчого провадження № 46202701 від 27.02.2015.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 02.06.2015 р.