Постанова № 44631333, 02.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року 810/1508/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.О., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»

до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т АН О В И В:

КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» звернулось до суду з позовом до Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000061500 від 13.02.2014 р.;

- зобов'язати Тетіївську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відобразити у картці особового рахунку КП КОР «Тетіївтепломережа» відомомсті про сплату податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 р. відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях КП КОР «Тетіївтепломережа»;

- зобов'язати Тетіївську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надати інформацію в який звітний період зараховано грошові кошти, які сплачені КП КОР «Тетіївтепломережа» на узгоджене податкове зобов'язання згідно декларації з ПДВ за березень 2013 р.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 04.02.2014 р. працівниками Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка КП КОР «Тетіївтепломережа» щодо своєчасності сплати платежів до бюджету з податку на додану вартість, терміном сплати 30.04.2013 р. За результатами перевірки був складений акт № 25/152/24879282 від 04.02.2014 р. (далі - акт перевірки).

Вказує, що на підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000061500, яким відповідно до приписів ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3996 грн. 80 коп.

Пояснив, що в акті перевірки відображено розрахунок по сплаті узгодженого податкового зобов'язання за березень 2013 р. В графі про фактично сплачені суми податкового зобов'язання податковий орган відображає недостовірні дані про дату їх оплати, що не відповідає дійсності, оскільки вказані суми заборгованості позивачем сплачено у строк, передбачений законодавством.

Вказує, що КП КОР «Тетіївтепломережа» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2014 р. працівниками Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка КП КОР «Тетіївтепломережа» щодо своєчасності сплати платежів до бюджету з податку на додану вартість, терміном сплати 30.04.2013 р. За результатами перевірки був складений акт перевірки в якому зафіксовані порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме платником несвоєчасно сплачене до бюджету податок на додану вартість.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 р. № 0000061500, яким відповідно до приписів ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3996,80 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями п.п. 16.1.3, п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом врегульовано ст.203 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вимог вказаної статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання.

При цьому, за приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України надає право податковому органу змінювати призначення платежу, а зараховувати суми, які сплатив платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного законом.

Наведене свідчить, що податковий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі №810/1323/13-а встановлено, що за 2009, 2010, 2011, 2012 роки КП КОР "Тетіївтепломережа" подавались декларації з податку на додану вартість, в яких визначено суми податкового зобов'язання, яка позивачем була сплачена в повному обсязі у строки встановленні чинним законодавством, що свідчить про відсутність податкового боргу за вказані періоди.

Отже, вказаним судом рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено, що у КП КОР "Тетіївтепломережа" за 2009-2012 роки був відсутній податковий борг.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у 2013-2014 роках позивачем були подані податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема: за січень 2013 року з визначеним грошовим зобов'язанням з ПДВ 3148 грн.; за лютий 2013 року з визначеним грошовим зобов'язанням з ПДВ 18647 грн.; за березень 2013 року з визначеним грошовим зобов'язанням з ПДВ 19984 грн.

Судом встановлено, що оплату зазначених податкових зобов'язань позивач здійснив наступними платіжними дорученнями: від 26.02.2013 №710 сплачено суму у розмірі 3148,00 грн., призначення платежу - сплата нарахованих сум ПДВ згідно декларації за січень 2013 року; від 27.03.2013 №775 сплачено суму у розмірі 18647,00 грн., призначення платежу - сплата нарахованих сум ПДВ згідно декларації за лютий 2013 року; від 30.04.2013 №854 сплачено суму у розмірі 19984,00 грн., призначення платежу - сплата нарахованих сум ПДВ згідно декларації за березень 2013 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у позивача відсутній податковий борг по податку на додану вартість за період з січня 2013 року по квітень 2014 року.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, в Акті перевірки невказано, за які податкові періоди підприємством допущені порушення термінів сплати податкових зобов'язань, та не указано на підставі якого документа підприємство зобов'язане сплатити суму, що зазначена в Акті перевірки, але не сплатило її.

За таких обставин суд вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку, що підприємство сплатило податок на додану вартість за березень 2013 р. з порушенням граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що у позивача був відсутній борг за березень 2013 року, а тому позивач не міг порушити граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року, отже прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відобразити у картці особового рахунку КП КОР «Тетіївтепломережа» відомомсті про сплату податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 р. відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях КП КОР «Тетіївтепломережа» та зобов'язати Тетіївську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надати інформацію в який звітний період зараховано грошові кошти, які сплачені КП КОР «Тетіївтепломережа» на узгоджене податкове зобов'язання згідно декларації з ПДВ за березень 2013 р., суд зазначає наступне.

З метою забезпечення ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів наказом Міністерств доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктами 11-13 Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнях з двома десятковими знаками.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Отже, з наведеного слідує, що відображення податковим органом в інтегрованих картках платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірному розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Разом з цим, суду не наданого жодного доказу, що відповідач, після набрання даним рішенням законної сили буде ухилятись від здійснення коригування у картці особового рахунку позивача його показників у зв'язку із скасуванням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, предметом спору по адміністративній справі можуть бути лише існуючі правовідносини, а не ті, які можуть виникнути в майбутньому.

Суд зазначає, що встановлення обов'язків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому та без наявності спірних правовідносин, є передчасним і безпідставним.

За наведених обставин, така вимога не підлягає задоволенню з огляду на її передчасність, спрямованість на майбутнє, відсутності підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.02.2014 р. №0000061500.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 червня 2015 р.