Постанова № 44631257, 04.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Справа № 809/2053/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів у сумі 1639,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 року Чернівецький міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 1639,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", під час перереєстрації в Чернівецькому міському центрі зайнятості як безробітна особа, приховала відомості про перебування в трудових відносинах з ТОВ «Буковина-Енергоресурс». Внаслідок цього, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 13.03.2014 року по 12.06.2014 року в розмірі 1639,03 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 04.06.2015 року до суду клопотання про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, явку представника не забезпечила. Направлена на вказану в позовній заяві адресу місця реєстрації відповідача: 78714 Івано-Франківська область, Верховинський район, село Хороцеве. рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції «тимчасово не проживає». Направлена на вказану в позовній заяві адресу місця проживання відповідача: 5800, АДРЕСА_1, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставини, суд дійшов висновку про те, що судова повістка про дату й час проведення судового засідання в даній справі вручена відповідачу належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного центру зайнятості, як шукаюча роботу за сприянням у працевлаштуванні. 01.12.2009 року їй надано статусу безробітної відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а з 18.05.2010 року знято з обліку на підставі заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 3 років.

11.02.2014 року відповідач звернулася до Чернівецького міського центру зайнятості зі заявою про надання їй статусу безробітної, та просила перереєструвати її як безробітну відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначити (поновити) виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При зверненні, ОСОБА_1 у заяві від 11.02.2014 року повідомила, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; не є суб'єктом підприємницької діяльності; не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку, грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; не є членом особистого селянського господарства; не є фермером або членом фермерського господарства; не навчається на денній (очній) формі навчання. В цій заяві відповідач також повідомила, що ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного.

Як видно з персональної картки відповідача, 11.02.2014 року ОСОБА_1 надано статус безробітної. В персональній картці відповідача, заповненій на підставі її звернення до центру зайнятості, не має даних про те, що відповідач останніх 12 місяців перебувала у трудових відносинах.

18.03.2015 року позивачем, на підставі наданої відповіді на запит до ТОВ «Буковина-Енергоресурс» за вих. № 758/25/13 від 12.03.2015 року, складено акт № 80 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", яким встановлено, що ОСОБА_1 працювала на ТОВ «Буковина-Енергоресурс» менеджером по заготівлі м'яса з 24.04.2013 року по 01.09.2013 року (а.с.17-19).

При розгляді даної справи судом враховано наступні норми законодавства України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012 року, зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно, а безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Частиною1 статті 43 Закону № 5067-VI передбачено, що статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

2. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 39 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20 березня 2013 року, особа має право перереєструватися у центрі зайнятості як безробітна у разі, коли після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".

За правилами частин другої та третьої статтi 36 Закону № 1533-III, яка визначає права, обов'язки та вiдповiдальнiсть застрахованих осiб, такi особи, зареєстрованi в установленому порядку як безробiтнi, зобов'язанi своєчасно подавати вiдомостi про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соцiальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартостi наданих соцiальних послуг застрахованiй особi внаслiдок умисного невиконання нею своїх обов'язкiв та зловживання ними стягується з цiєї особи вiдповiдно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соцiальних послуг.

Одним iз видiв матерiального забезпечення на випадок безробiття згiдно iз частиною першою статтi 7 Закону № 1533-III є допомога по безробiттю.

Згiдно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробiттю, у тому числi одноразової її виплати для органiзацiї безробiтними пiдприємницької дiяльностi, затвердженого наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо пiд час одержання допомоги по безробiттю безробiтний своєчасно не подав вiдомостi про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числi встановленi пiд час розслiдування страхових випадкiв та обґрунтованостi виплати матерiального забезпечення, з безробiтного стягується сума виплаченої допомоги по безробiттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробiтний вiдмовився добровiльно повернути зазначенi кошти, то питання щодо їх повернення вирiшується у судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що саме на застраховану особу, яка має право перереєструватися у центрі зайнятості як безробітна покладено обов'язок довести центру зайнятості про те, що після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення". Не надання застрахованою особою центру зайнятості такої інформації свідчить про невиконання нею своїх обов'язкiв та вiдповiдно до частини третьої статтi 36 Закону № 1533-III є пiдставою для стягнення з неї суми виплаченого забезпечення.

Крім того, суд вказує на те, що у заяві від 11.02.2014 року ОСОБА_1 власним підписом підтвердила, що ознайомлена з правами та обов?язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом встановлено, що за період з 13.03.2014 року по 12.06.2014 року відповідачу виплачено 1639,03 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується розрахунком позивача № 25-13/760 від 18.03.2015 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 6 Порядку встановлено, що якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно з пунктом 7 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Позивачем за наслідками розгляду акту Чернівецького міського центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" оформлено наказ за № 105 від 18.03.2015 року про відшкодування виплаченого матеріального забезпечення безробітною ОСОБА_1, виплаченого їй як допомога по безробіттю в розмірі 1639,03 грн. (а.с. 20).

20.03.2015 року відповідачу на адресу місця реєстрації та місця проживання надіслано повідомлення за № 28-13/803 від 19.03.2015 року про повернення суми 1639,03 грн., що підтверджується копіями: фіскальних чеків про оплату поштових послуг, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту (а.с. 7, 10).

Відповідач в порушення вищевказаних вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернула позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1639,03 грн.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що протиправно отримана ОСОБА_1 допомога по безробіттю в розмірі 1639,03 грн. підлягає поверненню Чернівецькому міському центру зайнятості.

Таким чином, даний адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 78714 Івано-Франківська область, Верховинський район, село Хороцеве) на користь Чернівецького міського центру зайнятості (місцезнаходження: 58032, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Воробкевича, будинок 37, р/р 37178032000051, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, ЄДРПОУ 21415538) 1639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять) гривень 03 копійки виплаченої допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 04.06.2015 року.