Постанова № 44631094, 02.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 р. Справа № 805/1317/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Постановлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Кампей плюс”

про

стягнення заборгованості в сумі 7 433, 20 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –Позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кампей плюс” (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7 433, 20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач з 27.12.2001 по 30.09.2012 перебувало на обліку у Селидівській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, з 01.10.2012 у зв’язку з реорганізацією перебував на обліку у Красноармійській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як страхувальник та повинно сплачувати страхові внески до Донецької міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Однак, в порушення ст. 23, п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” відповідачем здійснювалось перерахування страхових внесків до Фонду з порушенням встановлених законодавством термінів та не у повному обсязі.

Згідно з даними звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік у відповідача мається заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 7433,20 грн. На даний час заборгованість не погашена.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Кампей плюс” зареєстровано у якості юридичної особи та включене до ЄДРПОУ за номером 13544196, та перебуває на обліку в Красноармійській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків.

Відповідачем наданий до Красноармійської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік відповідно до якого визначена заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду в розмірі 7433,20 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка виникла та не сплачена в період до 1 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до ст. 9 цього Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно пункту 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 р. N 21, визначено, що відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, а також дані про чисельність найманих працівників та розмір їх заробітної плати.

Форми звітності по коштах Фонду, порядок їх складання та терміни подання встановлюються правлінням Фонду.

Всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) визначено обов’язок страхувальника нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлені відповідно до вимог ст. 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, а саме страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

На час звернення до суду заборгованість відповідача по страхових внесках складає 7433,20 грн., що підтверджується копією звіту про нарахування внесків, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, Законом України “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, ст.ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 128, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кампей плюс” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 7433,20 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кампей плюс” (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Красноармійська, 138, код ЄДРПОУ 13544196) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 7433 (сім тисяч тридцять три) грн. 20 коп., перерахувавши її на транзитний рахунок Красноармійської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25608300785042 Філія Донецьке обласне управління АТ “Ощадбанк” м. Краматорськ, ЄДРПОУ 26081154, МФО 335106.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 2 червня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.