Постанова № 44630895, 02.06.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/886/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Коцюби О.М., Левицької О.О.,

представника відповідача Богук-Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" (далі - позивач, ТзОВ «НК «Аветра», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, інспекція, Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку за результатом якої складено акт від 24 березня 2015 року №556/15/39274438.

У вказаному акті встановлено порушення статей 213-216 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» в результаті чого підприємством занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 3 914,26 грн.

Цей висновок мотивований тим, що підприємство через АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Натомість підприємство реалізувало частину нафтопродуктів без сплати такого акцизного податку.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 яким збільшено основне зобов'язання з акцизного податку на 880,00 грн та за штрафними санкціями на 220,00 грн (а.с.9).

З таким висновком ТзОВ «НК «Аветра» не погоджується з тих підстав, що підприємство частину нафтопродуктів реалізовує оптом (для комерційного призначення) за паливними картами, а тому такі операції неможливо вважати реалізацією в роздріб з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

З наведених підстав вважають висновки податкового органу необґрунтованими та просять суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Головний бухгалтер пояснила, що з окремими суб'єктами господарювання укладають договори купівлі-продажу нафтопродуктів, підприємство видає покупцям паливні картки (талони), а ті в свою чергу заправляються на АЗС за цими документами. При заправці операція проводиться через РРО, однак представник ТзОВ «НК «Аветра» не вважає це роздрібним відпуском нафтопродуктів, оскільки готівка за них не отримується, а знімається баланс з паливної картки (погашається талон). З наведених підстав вважає, що такі операції не є об'єктом оподаткування акцизним податком.

На питання суду представник підприємства підтвердила, що ТзОВ «НК «Аветра» всі нафтопродукти реалізовує кінцевим споживачам.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, у письмових запереченнях від 29 травня 2015 року №1596/10 (а.с.19-20) та його представник у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з тих підстав, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний відпуск нафтопродуктів, при цьому як у готівковій так і безготівковій формі розрахунків. Вважає висновки контролюючого органу правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рожищенським відділенням Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку за результатом якої складено акт від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 (а.с.7-8).

У вказаному акті встановлено порушення статей 213-216 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» в результаті чого підприємством занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 3 914,26 грн (а.с.8 зворот).

Цей висновок мотивований тим, що підприємство через АЗС здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевому споживачу, а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податку відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Натомість підприємство реалізувало частину нафтопродуктів без сплати акцизного податку.

Не погоджуючись з висновками перевіряючого позивач подав заперечення на акт перевірки від 02 квітня 2015 року №38 в яких зазначив, що ТзОВ «НК «Аветра» через мережу АЗС здійснює не тільки роздрібну торгівлю нафтопродуктами, але й оптову торгівлю. Також підприємство для розрахунку використовує талони та паливні картки, які не можливо вважати розрахунками через РРО (а.с.10).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 яким збільшено основне зобов'язання з акцизного податку на 880,00 грн та за штрафними санкціями на 220,00 грн (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу реалізації через мережу автозаправних станцій нафтопродуктів та сплати акцизного податку, а тому врегульовані Податковим кодексом України та Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442.

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Аналогічно, у підпункті 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Вказані норми податкового законодавства кореспондуються з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З аналізу вищенаведених норми матеріального права слідує, що об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому в незалежності від форми розрахунків. Разом з тим, саме по собі визначення «кінцевий споживач», на думку суду, презюмує, що придбані нафтопродукти будуть використані покупцем для власного споживання, а не будуть в подальшому реалізовані іншим особам, тобто використані в комерційних цілях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені (далі - Правила).

У пункті 2 Правил зазначено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку (спеціалізовані магазини).

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Отже, законодавець визначив, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Тобто, на думку суду, за своїм функціональним призначенням мережа автозаправних станцій використовується саме для роздрібної торгівлі нафтопродуктами, тобто реалізації для кінцевого споживача. Враховуючи специфіку зберігання, перевезення та реалізації нафтопродуктів оптова торгівля ними можлива лише через відповідні нафтобази, а не через АЗС.

В розглядуваному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" реалізує нафтопродукти через мережу АЗС, тобто здійснює їх роздрібний продаж кінцевому споживачу. Представник підприємства у судовому засіданні визнала, що всі нафтопродукти відпускаються саме кінцевим споживачам, які в подальшому не реалізовують їх, а використовують для власного споживання. Відтак на переконання суду, вказані операції є об'єктом оподаткування акцизним податком у розмірі 5%.

В судовому засіданні представник ТзОВ «НК «Аветра» надавала суду копії договорів купівлі-продажу на придбання нафтопродуктів, які укладалися з суб'єктами господарювання, а також первинні документи складені на їх виконання (видаткові накладні, платіжні доручення). Однак вказані документи не взяті судом до уваги та не були долучені до матеріалів справи оскільки вони не були належним чином засвідчені, а також не впливають на правомірність висновків податкового органу.

Також представник позивача вказувала, що суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі смарт-картами), виданими на підставі договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак, позивач стверджує про те, що при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Однак, такі твердження ТзОВ "НК "Аветра" спростовуються наступним.

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 року №281/171/578/155:

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою банку України від 10.12.2004 року №620).

Пункт 10 Правил №1442 визначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Тобто, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток).

При цьому суд не бере до уваги твердження представника ТзОВ «НК «Аветра», що розрахунок за нафтопродукти в окремих випадках здійснюється паливними картами чи талонами, оскільки у пункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України чітко визначено, що роздрібною реалізацією нафтопродуктів вважаються будь-які операції в незалежності від форми розрахунків.

Суд наголошує, що за змістом розділу VI Податкового кодексу України, «Акцизний податок», будь-яка операція з реалізації кінцевому споживачу підакцизних товарів (алкоголю, тютюну, нафтопродуктів тощо) є об'єктом оподаткування цим податком. Довільне трактування позивачем норм законодавства та реалізація частини нафтопродуктів кінцевому споживачу без сплати акцизного податку є недопустимим та суперечить основним засадам податкового законодавства.

Підсумовуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що висновки Ківерцівської ОДПІ, які наведені у акті камеральної перевірки від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 є обґрунтованими, а винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 є правомірним.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 на предмет відповідності частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що воно винесене на підставі, що передбачена Конституцією та Податковим кодексом України, а також обґрунтовано.

Оскільки будь-які операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" з реалізації нафтопродуктів через мережу автозаправних станцій в незалежності від форми розрахунків є роздрібною торгівлею підакцизними товарами кінцевим споживачам та, відповідно, об'єктом оподаткування акцизним податком, тому висновки Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, які наведені у акті камеральної перевірки від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 є обґрунтованими, а винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 є правомірним. З цих підстав у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Ставка судового збору у даній справі з позовної вимоги майнового характеру становила 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1 827,00 грн. Позивач при поданні позову сплатив 10% відсотків цієї суми, а саме 182,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 12 травня 2015 року №821 (а.с.14) та від 08 травня 2015 року №807 (а.с.2).

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог майнового характеру, тому за правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» решта суми ставки судового збору у розмірі 1 644,30 грн підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000493313 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Аветра" (43020, м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39274438) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови буде виготовлений 05 червня 2015 року.