Ухвала суду № 44630694, 03.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

03 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Музичко С.Г., Саліхова В.В.

при секретарі: Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по кредиту та відсоткам в розмірі 426 доларів 36 центів США з конвертацію цієї суми в національну валюту гривню за офіційним курсом Національного Банку України на день здійснення платежу, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам в розмірі 32 477 грн. 31 коп., три відсотки річних в розмірі 8 580 грн. 58 коп. та 465 грн. 79 коп. у відшкодування судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме про стягнення з боржника на користь банку 5 163.97 дол. США - простроченої заборгованості по кредиту, 1 056.00 дол. США - простроченої заборгованості за процентами кредиту, 105 232.26 грн. - пені та 12 148.22 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості. Апелянт посилається на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, помилковість висновків суду щодо застосування та обрахування позовної давності. Зазначає, що кінцевий строк повного погашення кредиту - 16.06.2011 року, а строк дії договору до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, тому перебіг строку позовної давності розпочинається з 16.06.2011 року і до 16.06.2014 року, а позовну заяву подано 18.04.2014 року в межах строку позовної давності. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права при розгляді питання про стягнення пені, оскільки вона погоджена умовами укладеного між сторонами договору і підлягає стягненню незалежно від 3% річних за невиконання зобовязання, відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України.

В суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - Смик Д.П. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином оповіщеною про час і місце розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення долучене до справи. Виходячи з положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання перед банком щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків згідно умов кредитного договору, а тому повинна сплатити кредит, проценти за користування ним, пеню та 3% річних від суми заборгованості з урахуванням позовної давності про застосовування якої нею було заявлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх правильними, вони належним чином мотивовані на підставі матеріалів справи та поданих доказів, аналіз яких наведено в рішенні.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, отримуючи кредит позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, а також сплатити проценти в розмірі та на умовах, передбаченими кредитним договором, а у разі порушення умов договору - сплатити пеню.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 16 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з 17 червня 2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.4/А-198.06.2.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 кредитного договору, банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 9 431, 00 дол. США терміном по 16 червня 2011 року включно.

Кредитні кошти були надані на придбання автомобіля згідно з договором № К 554 купівлі-продажу автомобіля від 07 червня 2006 року, який в подальшому був переданий в заставу банку за договором застави транспортного засобу №28.4/А-198.06.2 від 16 червня 2006 року. Відповідно до п.1.5 кредитного договору процентна ставка за кредитами встановлювалась в розмірі 13, 0% річних.

За п.п. 3.1. 3.3 кредитного договору, боржник зобов'язався, починаючи з місяця, наступного за звітнім, щомісяця до 10 - го числа (включно) кожного календарного місяця. частково погашати заборгованість за кредитом та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.9 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п. 1.5 кредитного договору, від суми простроченого платежу.

Сторонни не заперечують факту видачі банком кредитних коштів за кредитним договором, крім того це підтверджується заявою на видачу готівки № 283_51 від 16 червня 2006 року.

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами кредитного договору.

Проте, відповідачкою не було повернуто суму кредиту, не сплачено суму процентів за користування кредитом та не сплачено суму нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язань.

Станом на 04 листопада 2014 року заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором складає 6 219, 97 дол. США та 117 380, 48 грн. з яких: 5 163, 97 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 1056, 00 дол. США - сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту, 105 232, 26 грн. - загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, 12 148, 22 грн. - загальна сума 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Строк виконання відповідачем кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки умовами кредитного договору сторонами передбачено окремі самостійні зобов'язання щодо повернення боржником позики щомісячно частинами, то при неналежному виконанню ним цих зобов'язань позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідачка заявила про застосування позовної давності.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Оскільки умовами договору укладеного сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, то право позивача вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, від 19.03.2014 року у справі № 6- 20цс14 ,від 18.06.2014 року у справі № 6 - 61 цс14, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для суддів.

Про порушення свого права позивач дізнався у листопаді 2006 року коли відповідачка не здійснила черговий щомісячний платіж.

Виходячи з того, що позивачем не надано доказів поважності пропущення строку позовної давності з листопада 2006 року по квітень 2011 року, суд правомірно застосував позовну давність та обрахував заборгованість у межах строку позовної давності, стягнувши з відповідачки на користь позивача суму заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 426, 36 дол. США за період з 18 квітня 2011 року по 04 листопада 2014 року, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам в розмірі 32 477, 31 грн. за період з 18 квітня 2013 року по 04 листопада 2014 року та 3 % річних в розмірі 8 580, 58 грн. за період з 18 квітня 2011 року по 04 листопада 2014 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа № 757/9886/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5605/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Мельник А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.