Рішення № 44630584, 26.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/5892 /2015 Головуючий у І інстанції Колегаєва С.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.,

Суддів: Слюсар Т.А., Немировської О.В.,

За участю секретаря Круглика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ЛопатніковоїАліни Вадимівни на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання договору про банківський вклад та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання договору про банківський вклад та стягнення коштів.

Зазначала, що 05 березня 2014 року та 06 березня 2014 року між нею та ПАО КБ "ПриватБанк" було укладено два договори банківського вкладу, а саме : договір № SАMDNWFD0070087188900 вклад "СТАНДАРТ"НОМЕР_2), за умовами якого вона передала на депозитний рахунок вклад у сумі 65 000 грн. із процентною ставкою 18 % річних строком до 05 червня 2014 року та договір №SАMDNWFD0070087812900 вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_3) відповідно до якого передала вклад в сумі 72 000 грн. із процентною ставкою 18% річних строком до 06 червня 2014 року.

По закінченню строку дії договорів вона звернулася до відповідача із заявою про повернення коштів та сплату процентів, однак вклади та відсотки не отримала і їй було відмовлено у цих виплатах, оскільки Кримське відділення, в якому вона укладала договори припинило свою діяльність відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 206 від 06.05.2014 року.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача суперечать умовам договорів, просила розірвати договори банківського вкладу та стягнути з відповідача суму банківського вкладу за договором № SАMDNWFD0070087188900 вклад "СТАНДАРТ"НОМЕР_2) від 05.06.2014 року в розмірі 65 000 грн., з нарахованими відсотками за користування коштами в розмірі 2 925 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми вкладу в сумі 4 726, 27 грн., інфляційне збільшення з індексом інфляції в сумі 1430 грн., 3 % річних в розмірі 619, 72 грн., а всього 74 700, 99 грн.; за договором №SАMDNWFD0070087812900 вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_1) від 05.06.2014 року суму банківського вкладу у розмірі 72 000 грн., з нарахованими відсотками за користування коштами в сумі 3 240 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми вкладу у розмірі 5 197, 78 грн., інфляційне збільшення з індексом інфляції 1584 грн., 3 % річних в сумі 680, 55 грн., всього 82 702, 33 грн.. Вирішити питання судових витрат та витрат на правову допомогу.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано договір № SАMDNWFD0070087188900 банківського вкладу "СТАНДАРТ" НОМЕР_2) від 05.03.2014 року укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк".

Розірвано договір № SАMDNWFD0070087812900 банківського вкладу "СТАНДАРТ" (НОМЕР_1) від 06.03.2014 року укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу № SАMDNWFD0070087188900 вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_2) від 05.06.2014 року в розмірі 65 000 грн., з нарахованими відсотками за користування коштами відповідно до договору в розмірі 2 925 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми вкладу в сумі 4726 грн. 27 коп., інфляційне збільшення з індексом інфляції -1430 грн. та 3% річних в розмірі 619 грн.72 коп., а всього 74 700 грн. 99 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) суму банківського вкладу за договором банківського вкладу SАMDNWFD0070087812900 вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_3) від 06.06.2014 року в розмірі 72 000 грн., з нарахованими відсотками за користування коштами відповідно до договору в розмірі 3240 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми вкладу в сумі 5197 грн. 78 коп., інфляційне збільшення з індексом інфляції -1584 грн. та 3% річних в розмірі 680 грн. 55 коп., а всього 82702 грн. 33 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по справі у вигляді судового збору на суму 1578 грн. 19 коп., витрати понесені за пересилку поштової кореспонденції на суму 65 грн., 72 коп. та витрати понесені на правову допомогу на суму 350 грн.

У апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" ЛопатніковаА.В. просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, але в судове засідання не з'явилася , проте подала заперечення на апеляційну скаргу, в якій просила відмовити у задоволені апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача Бондаренка Д.Ю., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, другої статті509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В силу частини першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк по день фактичного їх повернення вкладникові.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом встановлено, що 05 березня 2014 року між ПАО КБ"ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено Договір № SАMDNWFD0070087188900 Вклад "СТАНДАРТ" НОМЕР_2) , за умовами якого останньою внесено на депозитний рахунок вклад в сумі 65 000,00 грн. на 3 місяці включно із процентною ставкою по вкладу 18 % річних з строком повернення до 05.06.2014 року( а.с. 8).

06 березня 2014 року між ПАО КБ"ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено Договір № SАMDNWFD0070087812900 Вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_1)(далі-Договори) , згідно якого позивачем внесено кошти на депозит у сумі 72 000,00 грн. (на 3 міс. включно) із процентною ставкою 18% річних, строком повернення до 06.06.2014 року (а.с.9).

Зі змісту договорів № SАMDNWFD0070087188900 Вклад "СТАНДАРТ" НОМЕР_2) на оформлення вкладу від 05.03.2014 року , SАMDNWFD0070087812900 Вклад "СТАНДАРТ" (НОМЕР_1) від 06.03.2014 року вбачається , що дані клієнта містяться в Єдиній базі клієнтів ПриватБанку

Згідно п. 3 Договорів в кінці кожного місяця , з моменту укладення договору, в перший робочий день, наступний за датою оформлення договору, після 15.00 нараховуються проценти за вкладом, що зараховуються на карту/рахунок НОМЕР_4

Відповідно до п. 4 Договорів дія договору припиняється з виплатою всієї суми вкладу разом із процентами, що належать на умовах договору. Якщо закінчення терміну вкладу припадає на вихідний день, то виплата суми вкладу виконується в перший робочий день банку.

Положенням п. 6 Договорів передбачено , якщо по закінченню строку вкладу вкладник не заявив Банку про бажання забрати свої кошти , вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки вкладника в Банк. Новий строк вкладу починається з дня , який слідує за датою закінчення попереднього строку договору.

Пунктом 9 Договорів встановлено, що у позивача та банку є право достроково розірвати діючий договір, повідомивши про це один одного за два банківських днів до дати розірвання договору.

У випадку порушення позивачем або банком умов договорів порушник несе відповідальність, згідно чинного законодавства України ( п. 21 Договорів).

В той час, 29 липня 2014 року позивач звернулася до Банку з заявою про розірвання (закриття) договорів банківського вкладу та переведенням коштів з рахунків на картку 5168742012597229 відкриту 28 липня 2014 року у відділенні Приватбанку в м. Києві на вул. Маяковського, 89Б, проте Банк відмовив їй у виплаті вкладів, у зв'язку з не визначенням статусу території кримського півострова та її правого режиму та припиненням діяльності Кримського відділення ПАТ КБ "ПриватБанк" ( а.с. 11).

У зв'язку з чим, 30 липня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до відповідач з претензією щодо відмови їй у поверненні коштів за договорами банківського вкладу , чим грубо порушено її права та вмотивоване позивачем тим, що дане питання має бути врегульоване на території України.

На неодноразові спроби та звернення позивача щодо повернення їй вкладів, листом Національного банку України від 08.08.2014 року № 47-606/43074 її повідомлено про те, що у зв'язку з окупацією території АРК та м. Севастополя НБУ рекомендував банкам України розмістити на власних офіційних веб-сайтах детальну інформацію про порядок надання послуг/виконання зобов'язань перед вкладниками, тощо, а тому для одержання коштів вона може звернутися до банківських установ України за місцем нового проживання / реєстрації на материковій частині України ( а.с. 14,15).

Загальний порядок залучення банками України банківських вкладів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577 (далі - Положення).

Згідно із цим Положенням договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу [вклад (депозит) на вимогу] або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку [строковий вклад (депозит)].

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Умови цього договору не можуть суперечити законодавству України. ( п.1.2. Положення).

У пункті 1.6. Положення передбачено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти:

у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;

у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті;

у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - у національній валюті.

Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі (п. 1.7. Положення).

Згідно із п. 3.3. Положення банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) (далі - вимога) банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1139-VII «Про боротьбу за звільнення України», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснювати Національним банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», ";Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, правлінням Національного банку України прийнято постанову від 06 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».

Відповідно до п. 5 вказаної постанови банки, у тому числі й ПАТ КБ "ПриватБанк", зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

Встановивши, що відповідач в установлений строк не повернув позивачу суму банківського вкладу, суд дійшов обгрунтованого висновку про невідповідність дій банку вимогам закону та умовам укладеного з ним договору. При цьому суд правильно не взяв до уваги постанову правління Національного банку України №260 від 06.05.2014 року та ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" , оскільки цей акт є підзаконним та дія даного закону, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання ним умов договорів банківського вкладу та повернення депозитів за ними та суперечить ст.ст. 1058-1065,1066-1076 ЦК України та умовам укладених раніше сторонами договорів банківського вкладу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України сторони та інші особи , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що позивач повинна звернутися до Автономної некомерційної організації " Фонду захисту вкладників " в Кримському федеральному окрузі Російської Федерації для отримання вкладу є безпідставним , оскільки позивач є громадянкою України і проживає в м. Києві , а не на тимчасово окупованій території АРК і відповідно до укладених сторонами договорів банківського вкладу ПАТ КБ " ПриватБанк" зобов'язувався по закінченню строку дії договорів повернути ОСОБА_2 банківські вклади.

В цій частин, суд з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення суми банківського вкладу, відсотки за користування коштами, інфляційне збільшення з індексом інфляції, виходячи з того, що договори банківського вкладу від 05 березня 2014 року та 06 березня 2014 року № SАMDNWFD0070087188900, №SАMDNWFD0070087812900 укладені між ОСОБА_2 таПАТ КБ "ПриватБанк", який розташований і діє на території України у м. Дніпропетровськ і як юридична особа зобов'язана відповідати по зобов'язаннях за договором банківського вкладу.

Проте, задовольняючи вимоги про стягнення пені відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд не звернув увагу , що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином , фізичні особи не є суб'єктами зазначених правовідносин, а положення цього Закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд на зазначені норми та доводи відповідача не звернув увагу, а тому рішення суду в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення банківського вкладу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог про стягнення пені з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ЛопатніковоїАліни Вадимівни задовольнити частково.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року скасувати в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення банківського вкладу та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення пені за несвоєчасне повернення банківського вкладу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: