Ухвала суду № 44630383, 04.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1770/15-ц Провадження № 22-ц/795/1090/2015 Головуючий у I інстанції -Бездідько В. М. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Горобець Т.В. ,

суддів Хромець Н.С., Бечка Є. М.

при секретарі - Мартиновій А.В.

за участі третьої особи ОСОБА_1, його представника адвоката Карпенка В.К., представника відповідача адвоката Нетяги В.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

07 травня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про:

1) скасування наказу № 21-к від 05.05.2015 року Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, у якому йдеться про відсторонення його - директора Державного підприємства « Дослідне господарство « Івківці» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України з посади директора на період хвороби з подальшим звільненням з займаної посади після завершення лікування та призначення на період його лікування виконуючим обов»язки директора ОСОБА_1;

2) скасування наказу № 20-к від 06.05.2015 року , у якому йдеться про скасування наказу №45 від 27.04.2015 року про призначення виконуючим обов»язки директора господарства юриста Гавриленка Ю.С.

Цього ж дня 07.05.2015 року ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання наказів № 20-к від 06.05.2015 року та № 21-к від 05.05. 2015 року, які оскаржуються у позові.

Необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову мотивував тим, що у нього є всі підстави вважати, що шляхом видачі незаконних наказів проводиться рейдерське заволодіння майном державного підприємства, що несе загрозу втрати даного майна і загрозу державним інтересам , що у свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді від 07 травня 2015 року заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпеченя позову .

Апелянт посилається на порушення зазначеною ухвалою його прав, як особи, яка наказом уповноважена тимчасово виконувати обов»язки директора ДП « ДГ « Івківці», але виконувати їх належним чином не має можливості. Також, апелянт зазначає, що наказ №21-к наказом №23-к від 07.05.2015 року був частково змінений і у редакції, що оскаржується не існував, отже, не було предмету спору.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (а.с. 69,70) повторно у судове засідання не з»явився, представника представляти його інтереси у суді не уповноважив, причини неявки представника не повідомив.

Відповідно до положень ст. 305 ЦПК України судовий розгляд проводиться у відсутність позивача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, а також представник відповідача скаргу підтримали.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення виконання наказу № 21-к від 05.05.2015 року та наказу № 20-к від 06.05.2015 року суд визнав можливим постановити таку ухвалу, пославшись на наявність підстав припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, погодитися з таким висновком судді не можна.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, як убачається з роз»ясень цієї Постанови , викладених у абзаці 3 пункту 5 , у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи. У конкретному випадку, саме такі правовідносини виникли між сторонами. Зупиненням дії наказів про відсторонення Позивача від виконання обов»язків з послідуючим звільненням з роботи, фактично без розгляду справи по суті, повернуто ОСОБА_4 до виконання обов»язків та обов»язків особи, яка була призначена ним на тимчасове, на період його хвороби, виконання обов»язків директора .

Суддею першої інстанції зазначені норми ЦПК України та роз'яснення вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, враховані не були. Яким чином може невжиття заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про скасування наказів, в ухвалі не мотивовано. Такі припущення , без конкретних їх обґрунтувань та без врахування вищенаведених норм процесуального права, призвели до постановлення ухвали, яка суперечить закону.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, ст.ст. 303, 305,307, 311, 314, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2015 року скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: