Ухвала суду № 44630021, 29.05.2015, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/786/15-к

№ провадження 1-кс/738/145/2015

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29 травня 2015 року м. Мена

Слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області Волошина Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Костюка І.А.

прокурора Губського Е.В.

слідчого Алексенка О.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Мена клопотання слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області Алексенка О.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, з неповною середньою освітою, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 без реєстрації, раніше судимого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2001 року за ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 140, ст. 44, ч.3 ст. 142, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2003 року за ч.2,3 ст. 185, ст.70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2004 року за ч.1 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 вересня 2011 року за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2012 року за ч.2 ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 листопада 2013 року за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 296, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, в даний час відбуває покарання в Домницькому виправному центрі № 135,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Менського РВ УМВС України в Чернігівській області Алексенко О.М, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України. Клопотання погоджене прокурором та обґрунтоване тим, що ОСОБА_2., будучи засудженим вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 листопада 2013 року за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 296, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, відбуваючи покарання в Домницькому виправному центрі управління ДПтС України в Чернігівській області № 135, на шлях виправлення не став та в період відбування покарання, незважаючи на проведену з ним профілактичну та виховну роботу з боку адміністрації Домницького виправного центру № 135, знову вчинив новий умисний злочин.

Так, 23 травня 2015 року ОСОБА_2., перебуваючи згідно з наказом №64 від 22 травня 2015 року начальника Домницького ВЦ №135 за межами виправного центру на лікуванні в терапевтичному відділенні Менської центральної районної лікарні, яка відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2186 від 29 грудня 2014 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» була установою відбування покарання, умисно, самовільно залишив лікувальний заклад, чим порушив вимоги п. 29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. 24 травня 2015 року близько 00-45 год. ОСОБА_2 було затримано в м. Мена по вул. Леніна біля автостанції та цього ж дня згідно зі ст. 68 КВК України засудженого ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та поміщено до дисциплінарного ізолятору терміном на 10 діб. З метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобігання можливого вчинення підозрюваним нових злочинів, слідчий просить обрати ОСОБА_2. запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначивши, що підозрюваний вчинив злочин під час відбування покарання, неодноразово висловлювався, що він бажає покинути установу виконання покарань, а тому мається ризик самовільного залишення меж Домницького виправного центру № 135, так як даний виправний заклад є установою відкритого типу.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2. та його захисник ОСОБА_1. не заперечували щодо застосування відносно ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, при цьому ОСОБА_2. підтвердив те, що він не бажає відбувати покарання у Домницькому ВЦ №135.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання у судовому засіданні встановлено, що 24 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270170000200 внесені відомості з правовою кваліфікацією дій за ч.1 ст. 390 КК України, ОСОБА_2. значиться як особа, яку повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.

З повідомлення про підозру від 28 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу та додані матеріали підозрюваний отримав також 28 травня 2015 року.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2. злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами, серед яких витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії протоколів допиту свідків та інші матеріали.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Під час досудового слідства встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2. є засудженим та відбуває покарання в місцях обмеження волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин, розуміє про реальний термін відбування покарання, не заперечує свого небажання відбувати покарання в Домницькому ВЦ №135, а тому мається ризик, що останній може вчинити нові порушення встановлених правил проживання в Домницькому виправному центрі № 135 та самовільно залишити територію Домницького виправного центру №135, так як остання являється установою відкритого типу.

Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме те, що він неодноразово судимий, за місцем відбування покарання характеризується негативно.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області Алексенка О.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів із моменту затримання, тобто до 00 год. 00 хв. 27 липня 2015 року.

Взяти під варту підозрюваного ОСОБА_2 із залу суду.

Строк дії ухвали закінчується о 00 год. 00 хв. 27 липня 2015 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Чернігівському слідчому ізоляторі.

Розмір застави визначити в межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Менського районного суду Чернігівської області (одержувач: ТУ ДСА України в Чернігівській області, код 26295412, банк: ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37972475, р/р 37315006001170).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) утримуватись від спілкування зі свідками.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Менського району.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Волошина