Ухвала суду № 44628549, 19.05.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7984/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Черінцька І.М. Провадження № 22-ц/789/500/15 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Бершадська Г. В.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю сторін - апелянта - ОСОБА_1

його представника - ОСОБА_2

представника ОСББ- Гуменюка І.Р.

адвоката - Псарюка В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лучаківського 7А" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 6 лютого 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лучаківського 7А" про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .

У судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ОСББ "Лучаківського 7А" - голова Гуменюк І.Р. та його представник апеляційну скаргу заперечили, рішення суду вважають законним.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав діями відповідача.

Колегія суддів з такими висновками суду погоджується .

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01.08.2013 року позивач є власником автомобіля Пежо експерт, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Багатоповерховий житловий будинок з магазином та аптекою по АДРЕСА_1 перебуває на балансі ОСББ "Лучаківського,7а", що підтверджується рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №1420 від 23.07.2008 року.

Відповідно до Звіту №315 про оцінку автомобіля Пежо експерт, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 14.03.2014 року, вартість матеріального збитку завданого автомобілю ОСОБА_1 складає 14308,32 грн.

Згідно листа Управління правового забезпечення Тернопільської міської ради за №205/4 від 09.10.2014 року вбачається, що рішень щодо влаштування місць для паркування транспортних засобів по АДРЕСА_1 не приймалось.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до змісту вказаної норми, умовою для відшкодування шкоди є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також наявність вини в завдаванні шкоди.

Положеннями ст.1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суд за наявних в матеріалах справи доказів безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки вони не грунтуються на законі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем не зазначено доказів, які би прямо вказували на вину відповідача в спричиненні шкоди транспортному засобу позивача падінням снігу .

З матеріалів справи вбачається, що відповідна перевірка обставин пошкодження автомобіля проводилась дільничим інспектором Тернопільського МВ УМВС України. Однак в матеріалах перевірки відсутні будь-які дані про огляд місця події та протокол огляду пошкодженого транспортного засобу в день випадку 11 лютого 2014 року .

Протокол огляду транспортного засобу проведено експертом тільки 14 березня 2014 року і відсутні будь-які відомості про пошкодження від 11 лютого 2014 року внаслідок падіння снігу, а тому він не може підтверджувати причини пошкоджень автомобіля позивача .

Не є належними доказами і наявні в матеріалах справи ксерокопії фото пошкодженого транспортного засобу з інтернет видань, оскільки вони не підтверджують факту пошкодження автомобіля внаслідок падіння снігу з даху будинку, з них не вбачається в який період та на території якого будинку вони зроблені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що докази, які містяться в матеріалах справи, не доводять наявність повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а саме: не доводять ні прямого причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача, ні вину відповідача в заподіянні шкоди, ні розміру шкоди, а відтак, відсутність всіх необхідних ознак складу цивільного правопорушення відповідно до ст. 1166 ЦК України унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, у зв'язку з чим суд правильно та обґрунтовано відмовив у задоволені позову про стягнення збитків та моральної шкоди, яка обґрунтована позивачем заподіянням матеріальної шкоди.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 лютого 2015 року залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук