Рішення № 44628503, 28.05.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2015 Справа №607/3317/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2015 року пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, про позбавлення відповідача батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обгрунтовує позов тим, що до 2013 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем та у них народився син. Після фактичного розірвання відносин, дитина залишилась проживати з позивачем та повністю перебуває на її вихованні та утриманні. Відповідач ОСОБА_2 нехтує своїми батьківськими обов'язками, протягом тривалого часу не цікавиться своєю дитиною, не проявляє батьківської турботи, участь у його вихованні не бере, не допомагає матеріально та не сплачує аліменти на його утримання, не цікавиться його життям та не сприяє фізичному та моральному розвитку дитини.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подала заяву, згідно з якою позов підтримала, просить його задовольнити, розглянувши справу в її відсутності.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації - Перлюк О.С. в судове засідання подала заяву, згідно з якою вважає позов ОСОБА_1 підставним та просила врахувати висновок служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації від 05 травня 2015 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач згідно з поданою нею письмовою заявою не заперечила проти такого вирішення справи та відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Як слідує з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3, актовий запис № 693 Відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від 02 квітня 2013 року.

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, відповідач з часу фактичного розірвання відносин ухиляється від виконання своїх обов'язків із виховання дитини, зокрема не цікавиться сином, не проявляє батьківської турботи, участі у його вихованні не бере, не допомагає матеріально та не сплачує аліментів на його утримання.

Згідно з довідкою про склад сім'ї, виданою ОСББ «Корольова-5» від 19 лютого 2015 року, неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.

Як слідує з довідки №283, виданої 20 лютого 2015 року ТОВ «Коменерго-Тернопіль-2», неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований АДРЕСА_2.

Як убачається з довідки про неотримання аліментів №3675/06-34/13, виданої 02 лютого 2015 року начальником Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління, позивач ОСОБА_1 не отримувала аліменти від ОСОБА_3 у період з 27 жовтня 2014 року по 02 лютого 2015 року.

Згідно з довідкою вих. №50404/14/2015 від 19 лютого 2015 року, виданою ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_1 працює на посаді начальника юридичного відділу Тернопільської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» та на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-ох років. Робоче місце за працівником зберігається.

Як установлено з акту обстеження умов проживання, складеного 07 квітня 2015 року комісією служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації у складі ПерлюкО.С., СлукС.М., у квартирі АДРЕСА_1, де проживають позивач ОСОБА_1 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3, для дитини відведено окрему кімнату, де наявні усі предмети для розвитку дитини, тепло та просторо.

Згідно з довідкою №4, виданою ОСББ «Корольова-5» від 28 квітня 2015 року, ОСОБА_1 одна виховує сина ОСОБА_3 Батько ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дитини.

Як слідує з довідки Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні від 24 квітня 2015 року ОСОБА_3 знаходиться на обліку в дитячій поліклініці по АДРЕСА_2, за останній рік на огляд з дитиною ОСОБА_1 приходить сама.

Висновком органу служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації від 05 травня 2015 року встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8).

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх правта інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років (ст.152 СК України).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України однією з правових підстав для позбавлення батьківських прав є ухилення батька від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

В силу ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин судом установлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, зокрема свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не займається його вихованням та матеріальним утриманням, не створює умов для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

З цих підстав, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, слід позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226, 228, 233, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя