Вирок № 44628495, 04.06.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2015 Справа №607/8520/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Книш Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015210000000054 від 23 березня 2015 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Пролетарський Яшалтинського району Калмицької області Російської Федерації, громадянина України, українця, з середньою освітою, котрий зареєстрований по АДРЕСА_1, котрий проживає по АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого 18 липня 2012 року по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,

за участю: прокурора Зварич Т.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2015 року близько 15 год. 15 хв., за попередньою домовленістю, ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3 поблизу магазину «Сільпо», що за адресою, бульвар Симона Петлюри, 2 б, м. Тернопіль, Тернопільської області, з приводу можливості позитивного вирішення питання в інтересах товариша ОСОБА_3 - ОСОБА_4, щодо ухилення останнього від проходження військової служби за мобілізацією.

В цей час, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за вплив на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату з метою прийняття ними в користь ОСОБА_4 позитивного рішення щодо ухилення останнього від проходження військової служби за мобілізацією.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 під час цієї зустрічі повідомив ОСОБА_3, що завдяки своїм знайомствам, має можливість шляхом впливу на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату, позитивно вирішити питання, пов'язане з ухиленням ОСОБА_4 від проходження військової служби за мобілізацією. При цьому, ОСОБА_2 повідомив, що за вплив на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату, ОСОБА_3 повинен передати неправомірну вигоду в сумі близько 2000 доларів США.

В подальшому, 26 березня 2015 року близько 11 години ОСОБА_1 під час зустрічі із ОСОБА_3, яка відбулася поблизу магазину «Барвінок», що за адресою: вул. Лучаківського, 14, м. Тернопіль, отримав від останнього документи, а саме: копію паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4, копію тимчасового посвідчення (в замін військового квитка) НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, 9 фотокарток особи ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що за вплив на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату з метою прийняття нею в користь ОСОБА_4 позитивного рішення щодо ухилення останнього від проходження військової служби за мобілізацією, ОСОБА_3 повинен передати неправомірну вигоду в сумі 2300 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_1, поблизу магазину «Сільпо», що за адресою: ( Симона Петлюри, 2 б, м. Тернопіль) одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої суми неправомірної в розмірі 4100 гривень за вплив на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату з метою прийняття нею в користь ОСОБА_4 позитивного рішення щодо ухилення останнього від проходження віт служби за мобілізацією.

В подальшому, під час зустрічі, яка мала місце 31 березня 2015 р. о 16 годині 30 хвилин на автостоянці поблизу магазину «Сільпо», що по бульвару Симона Петлюри, 2 б, м. Тернопіль, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 ще одну частину, обумовленої суми, неправомірної вигоди в розмірі 30000 гривень, а всього 34100 гривень, за вплив на посадову особу Тернопільського обласного військового комісаріату, яка відповідно до примітки ст.369-2 КК України є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття нею в користь ОСОБА_4 позитивного рішення щодо ухилення останнього від проходження військової служби за мобілізацією.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав в повному обсязі.

По суті провадження повідомив, що все відбувалось дійсно так, як описано в обвинуваченні.

В березні 2015 року у розмові з одним із своїх друзів він повідомив, що може допомогти у вирішенні питання з отриманням військового квитка для виїзду за кордон.

В подальшому до нього звернулась з проханням вирішити вищевказане питання особа, імені якої він на даний час не пригадує. Він погодився, і попросив за це винагороду в сумі 2300 доларів США.

Він повинен був вирішити питання для ОСОБА_4 У зв'язку із цим, він, попередньо отримавши копію паспорта ОСОБА_4, фотокартки останнього, спочатку для вирішення вищевказаного питання отримав від посередника 4100 грн. на різні свої особисті витрати поблизу магазину «Сільпо» в м.Тернополі, а потім, через певний проміжок часу, 31 березня 2015 року, поблизу магазину, що на масиві «Дружба» в м. Тернополі отримав ще 30 000 грн. як завдаток за вирішення питання пов'язаного з військовим квитком ОСОБА_4 Грошові кошти у сумі 30 000 грн. були призначені для певної людини, котра мала почати віршувати питання.

У скоєному розкаюється, просить його суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття позитивного рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання саме у вигляді позбавлення волі, оскільки інший вид покарання не забезпечить його виправлення та перевиховання.

З врахуванням обставин, які пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та наявність на утриманні малолітньої дитини, суд приходить до переконання про визначення мінімального строку покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Крім того, в даному випадку необхідно застосувати спеціальну конфіскацію стосовно 4100 грн., отриманих ОСОБА_1

Запобіжний захід ОСОБА_1 слід залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 3 квітня 2015 року необхідно скасувати.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України,

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 - 2 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі із спеціальною конфіскацією (примусовому безоплатному вилученні у власність держави) грошових коштів, які призначалися для неправомірної вигоди, у сумі 4100 гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 31 березня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 24 липня 2015 року слід залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1489 грн. 44 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 3 квітня 2015 року, в даному кримінальному провадженні - скасувати.

Речові докази, - грошові кошти в сумі 30 000 грн., які отримав ОСОБА_1, як неправомірну вигоду, які були вилучені, виділені із видатків спецпризначення УСБУ в Тернопільській області, - повернути УСБУ в Тернопільській області;

мобільні телефони «LG» та «Bravis», - повернути ОСОБА_1; конверт, вилучений при огляді місця події від 31 березня 2015 року з 9 фотознімками , ксерокопією тимчасового посвідчення на ім'я ОСОБА_4 та ксерокопію паспорта - залишити при матеріалах провадження, котре зберігається в прокурора; автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_7, - повернути власнику.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяП. П. Гуменний