Ухвала суду № 44620217, 18.09.2014, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

УХВАЛА

18 вересня 2014 року Справа № 322/583/14-к

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Сірій Т.В.,

за участю:

прокурора Соловйова С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010),

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010),

встановив:

19.08.2014 Новомиколаївським районним судом Запорізької області отримано обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040000000343 від 08.05.2014, складений 27.06.2014.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в наступному.

Обіймаючи посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. наприкінці 2010 року прийняв до свого провадження кримінальну справу № 1-28/11 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У грудні 2010 року до ОСОБА_1 звернулась мати підсудною ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з проханням про зміну її сину міри запобіжного заходу, у зв'язку з поганим станом здоров'я останнього.

Діючи протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам закону щодо повного, всебічного, об'єктивною та неупередженого розгляду справи з прийняттям законного рішення, суддя ОСОБА_1. у вказаній період часу вирішив використати надані йому владні повноваження при розгляді вказаної справи для власного незаконного збагачення, а саме - для одержання хабара від ОСОБА_4 за призначення її сину ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного із позбавленням волі та звільнення його з-під варти у залі суду.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 з метою унеможливлення документування його злочинних дій працівниками правоохоронних органів та викриття себе у вчиненні злочину, вирішив залучити як пособника в одержанні хабара від ОСОБА_4 свого знайомого - директора ПП «Компанія «Юрконсалтинг» ОСОБА_2

У зв'язку з чим, ОСОБА_1 у січні 2011 року повідомив ОСОБА_2 про свої наміри щодо одержання хабара від ОСОБА_4 за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та звільнення його з під варти у залі суду, а також запропонував йому особисто одержати для нього від ОСОБА_4 як хабар гроші в сумі 3000 доларів США, обіцяючи за це грошову винагороду.

ОСОБА_2, маючи вищу юридичну освіту, усвідомлюючи протиправний характер дій судді ОСОБА_1., як службової особи, що займає відповідальне становище, надав згоду сприяти останньому у вчиненні злочину, пообіцявши одержати від ОСОБА_4 гроші в сумі 3000 доларів США та передати їх ОСОБА_1

Також ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2 переказати ОСОБА_4, що в разі відмови від дачі хабара, ОСОБА_3 буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та з метою створення умов, за яких ОСОБА_4 вимушена буде дати хабара задля недопущення негативних наслідків для прав і законних інтересів її сина, умисно затягував процес розгляду справи до моменту отримання хабара в повному обсязі.

Виконуючи функцію пособника ОСОБА_1 в одержанні хабара, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_4 та повідомив про вимогу ОСОБА_1 щодо необхідності передачі ОСОБА_1 хабара в сумі 3000 доларів США до 24.02.2011 за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, та звільнення його з-під варти у залі суду за результатами розгляду кримінальної справи № 1-28/11.

При цьому, ОСОБА_2, виконуючи настанови ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_4 про упереджене ставлення судді ОСОБА_1. до ОСОБА_3 та про його наміри призначити останньому за результатами розгляду кримінальної справи № 1-28/11 покарання у вигляді реального позбавлення волі у разі відмови від давання хабара.

ОСОБА_4, не бажаючи настання для свого сина ОСОБА_3, підсудного у кримінальній справі № 1-28/11, негативних наслідків, усвідомлюючи, що в разі відмови в даванні хабара він буде позбавлений, внаслідок упередженого ставлення до нього ОСОБА_1, права на повний, всебічний, об'єктивний та неупереджений розгляд справи з прийняттям законного рішення, змушена була погодитись на незаконну вимогу останнього, про що повідомила ОСОБА_2

Одночасно ОСОБА_4 зауважила, що на даний час у неї немає відповідної суми грошових коштів і їй необхідний час для того, щоб отримати відповідну суму для давання хабара.

У зв'язку з цим ОСОБА_4, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо прав і законних інтересів свого сина повідомила ОСОБА_1 через пособника ОСОБА_2, що згодна виконати його вимоги щодо давання хабара, але у зв'язку з відсутністю такої суми грошових коштів, попросила передавати хабар частинами. У свою чергу, суддя ОСОБА_1., не бажаючи відмовлятися від свого злочинного наміру, погодився одержати хабар частинами.

Вимушена діяти відповідно до висунутих ОСОБА_1 через ОСОБА_2 злочинних вимог, ОСОБА_4 18.01.2011, у першій половині дня, прибула до будинку № 11 по вул. 40 років Жовтня у смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, де розташовано ПП «Компанія «Юрконсалтинг», директором якої являвся ОСОБА_2

Перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_2, ОСОБА_4 передала йому гроші у сумі 500 доларів США, що згідно з курсом Національної о банку України на цей день становило 3972,25 грн., для подальшої передачі їх судді ОСОБА_1. як першої частини хабара за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та звільнення його з під варти у залі суду.

Діючи, за попередньою змовою групою осіб, як пособник в одержанні хабара, ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_4 як хабар гроші в сумі 500 доларів США і в цей же день, тобто 18.01.2011, у невстановлений слідством час, зустрівся з суддею ОСОБА_1 у смт. Покровське Дніпропетровської області та передав йому від ОСОБА_4 як першу частину хабара грошові кошти в сумі 500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на той час складало 3972,25 грн., за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаною з позбавленням волі, та звільнення його з під варти у залі суду.

Отриманими в протиправний спосіб грошима у сумі 500 доларів США ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

У подальшому, виконуючи протиправні вимоги судді ОСОБА_1. та, діючи відповідно до висунутих ним через ОСОБА_2 злочинних вимог, ОСОБА_4 23.02.2011 о 14 годині 30 хвилин знову прибула до будинку № 11 по вул. 40 років Жовтня у смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. Перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_2, ОСОБА_4 передала йому гроші в сумі 4000 гривень для подальшої передачі їх судді ОСОБА_1. як другої частини хабара.

Виконуючи свої функції пособника в одержанні хабара, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_4 як хабар гроші в сумі 4000 гривень.

У цей же день, тобто 23.02.2011, у невстановлений слідством час та невстановленому місці, ОСОБА_2 зустрівся з суддею ОСОБА_1 у смт. Покровське Дніпропетровської області та передав йому від ОСОБА_4 як другу частину хабара грошові кошти в сумі 4000 гривень за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та звільнення його з під варти у залі суду.

Отриманими в протиправний спосіб грошима у сумі 4000 гривень ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

У подальшому, враховуючи те, що решту хабара - 2000 доларів США ОСОБА_4 мала передати через ОСОБА_2 судді ОСОБА_1. до постановлення вироку у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 вона, вимушена діяти відповідно до висунутих ОСОБА_1 злочинних вимог, 24.03.2011 близько 08 години 30 хвилин зустрілась зі ОСОБА_2, за вказівкою останнього, на перехресті вулиць імені 40 років Жовтня та Леніна у смт. Покровське Дніпропетровської області для передачі останньої частини хабара.

При цьому, ОСОБА_2, з метою унеможливлення документування його злочинних дій працівниками правоохоронних органів та викриття себе у вчиненні злочину, повів ОСОБА_4 по вул. Леніна у бік Покровської районної лікарні, а потім, через територію лікарні до вул. К. Маркса. У процесі руху ОСОБА_4 за вимогою ОСОБА_2 передала, а останній, діючи за попередньою змовою групою осіб, отримав від неї грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн. для подальшої передачі їх судді ОСОБА_1., як останньої частини хабара.

Після одержання грошових коштів від ОСОБА_4, ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону підтвердив судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. про одержання від ОСОБА_4 останньої частини хабара, тобто 16 000,00 грн., та домовився з ним про зустріч для передачі йому цих грошових коштів.

У той же день 24.03.2011, приблизно о 08 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, виконуючи функції пособника в одержанні хабара, зустрівся з ОСОБА_1 у смт. Покровське Дніпропетровської області та передав йому від ОСОБА_4 як останню частину хабара грошові кошти в сумі 16 000,00 грн. за призначення ОСОБА_3 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та звільнення його з-під варти у залі суду, тобто за вчинення дій, які входили до його владних повноважень як судді Покровського районного суду Дніпропетровської області.

ОСОБА_1, одержавши всю суму хабара, виконуючи свою обіцянку, передав ОСОБА_2 як винагороду за пособництво в одержанні хабара від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2 400 гривень.

Всього, за описаних обставин, суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. одержав від ОСОБА_4, через пособника ОСОБА_2, хабар на загальну суму 23 972,25 гривень.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010), а саме як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, а дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010), як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб хабара, поєднаному з вимаганням.

До обвинувального акту додано угоди про визнання винуватості, укладені 26 червня 2014 року на стадії досудового розслідування між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області Соловйовим С.В. та підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В угодах про визнання винуватості так само, як і в обвинувальному акті, викладені вищенаведені обставини кримінального правопорушення та зазначено, що підозрювані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у вищезазначених діяннях і зобов'язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угод про визнання винуватості дійшли згоди про призначення наступного покарання:

- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010) у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади професійного судді строком 3 роки, із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 п'ятого кваліфікаційного класу судді, присвоєного рішенням кваліфікаційної комісії суддів від 08.02.2008. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

- ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2808-17 від 21.12.2010) у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону (п. 1), умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб (п. 3).

Умови угод про визнання винуватості, укладених з підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині узгодженого сторонами покарання не відповідають закону, а саме ст. 77 КК України, якою визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Зазначений перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у випадку звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, є вичерпним, відтак, якщо додаткове покарання у вигляді конфіскації майна за санкцією статті (частини статті) є обов'язковим, воно не може бути застосовано у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з наведеного, сторонами угоди при узгодженні покарання не були враховані правила ст. 77 КК України, у зв'язку з чим порушено загальні засади призначення покарання, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України.

Разом з цим, за правилом ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Таке саме правило призначення покарання закріплено у частині п'ятій статті 65 КК України.

Отже, суд, у випадку затвердження угоди, не може змінювати узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, затвердження вищезазначених угод про визнання винуватості є неможливим в силу приписів пунктів 1, 3 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки угоди не відповідають вимогам закону та порушують права обвинувачених.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про відмову в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 314, 369 - 372, 392, 474, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 червня 2014 року, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області Соловйовим С.В. та підозрюваними ОСОБА_1.

2. Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 червня 2014 року, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області Соловйовим С.В. та підозрюваними ОСОБА_2.

3. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040000000343 від 08 травня 2014 року, повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя С.С. Гасанбеков