Рішення № 44617744, 05.06.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3911/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Жила Д.В., третьої особи ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про припинення договору поруки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання припиненим договору поруки. В обґрунтування позову зазначила наступне.

03 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк» в особі Філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» та фізичною особою - ОСОБА_3, був укладений кредитний договір № 70309, згідно якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн. строком на 10 років, зі сплатою за користування кредитними коштами 10,5% річних, з кінцевим терміном повернення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не пізніше 02 вересня 2017 року.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним договором між банком та позивачем був укладений договір поруки № 70309-1п від 03.08.2007 р.

25 жовтня 2013 року банк звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 При цьому за період з дня отримання кредиту до звернення до суду банк не повідомив позивача про виникнення заборгованості, чим, як вважає позивач, позбавив його можливості сплатити суму боргу у встановленому договором порядку та уникнути небажаних наслідків, а саме - вирушення спору у судовому порядку.

10 квітня 2014 року судом було винесене рішення про стягнення з ОСОБА_3 360 009,32 грн. боргу за кредитним договором, а за ухвалою від 19.05.2014 зазначену суму було судом розстрочено та встановлені щомісячні платежі у розмірі 13 500 грн.

Оскільки договором передбачалися щомісячні платежі в розмірі 6 746,75 грн., а на цей час вони становлять 13 500 грн., позивач вважає що це є зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг її відповідальності, тому у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України позивач просить суд визнати договір поруки № 70309-1п від 03.08.2007, укладений між нею та відповідачем припиненим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача ПАТ "Державний ощадний банк" в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, зазначених в письмових запереченнях на позов.

Третя особа - ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити,як обґрунтовані та такі, що відповідають вимогам закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк» та фізичною особою - ОСОБА_3, був укладений кредитний договір № 70309, згідно п. 1.1., 1.2 якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн. на споживчі потреби строком на 10 років, зі сплатою за користування кредитними коштами 10,5% річних, з кінцевим терміном повернення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не пізніше 02 вересня 2017 року.

В забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним договором між банком та позивачем був укладений договір поруки № 70309-1п від 03.08.2007 р.

За умовами зазначеного договору (п. 1.1) поручитель зобов'язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 70309 від 03 вересня 2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 2.4, 2.5 договору боржник та/або кредитор зобов'язалися повідомляти поручителя про прострочення платежу, а поручитель зобов'язався протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно з п. 2.4 даного договору виплатити несплачену боржником суму кредиторові.

Поручитель відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник (п. 3.1. договору поруки).

Згідно п. 4.4 договору порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається з виконавчого листа від 10 квітня 2014 року у справі № 308/19010/13-ц, зміст якого відповідає резолютивній частині рішення, яке набуло законної сили 22 квітня 2014 року, судом було вирішено: звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №1952 від 04.09.2007 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатське обласне управління АТ «ОщадБанк» (м. Ужгород, вул. Корзо, 15, р/р 37392000000105 в АТ «Ощадбанк», МФО 312356, код 09312190) та ОСОБА_3 (зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який має загальну площу 338,8 кв.м., житлову площу - 124,6 кв.м. та земельна ділянка, загальною площею - 0,0467 га. Із цільовим призначенням для будівництва то обслуговуванням житлового будинку, господарських будівель і споруд зі всіма при належностями, в т.ч. об'єктами як завершеного, так і незавершеного будівництва, що розташовані на ній та об'єктами, які будуть в майбутньому, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності, для погашення кредитної заборгованості за КД №70309 від 03.09.2007 року, розмір якої становить 360009,32 гривні, в тому числі - 347 095,61 гривень - основного боргу; 6 074,17 гривень - відсотків за користування кредитом; 6 565,90 гривень - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 273,64 гривень - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки за Іпотечним договором № 1952 від 04.09.2007 року, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону Україну "Про виконавче провадження".

03.06.2014 року Ужгородським міськрайонний судом, за заявою ОСОБА_3 було винесено ухвалу, з якою ухвалено: розстрочити виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2014 встановивши наступний графік погашення суми стягнення:

Протягом перших 12 місяців, починаючи з травня 2014 року по квітень 2015 року, щомісячно по 3 000,00 грн.;

З травня 2015 року, щомісяця протягом 24 місяців по 13 500,00 грн.

Зазначена ухвала набрала законної сили 10.06.2014 року.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 р. у справі № 6-160цс13 за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (чч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 зазначеного Кодексу порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін.

На зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається. Такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

При цьому Верховний суд України та Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ практично у всіх своїх висновках та роз'ясненнях, які стосуються припинення договору поруки за ч. 1 ст. 559 ЦК України, у якості підстави такого припинення, зазначають збільшення процентної ставку за кредитом без згоди поручителя. Про інші підстави не йдеться. (п. 2 листа ВССУ від 16.01.2012 р.; п. 22 постанову пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»; постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2011 р. у справі N 6-49цс11, від 19 грудня 2011 р. у справі N 6-67цс11 та інші).

У даному випадку про зміну процентної ставки не йдеться. Позивач вважає збільшенням обсягу його відповідальності винесене судом рішення про стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_3 та подальше розстрочення виконання цього рішення судом. Однак зазначене збільшення зобов'язань є наслідком невиконання умов договору позичальником та позивачем, як поручителем по основному кредитному договору, тобто виникло з їх вини, тому не може бути підставою для визнання судом договору поруки припиненим. Крім того, будь - які зміни зобов'язання відповідачем без згоди поручителя, у даному випадку не проводилися, вони були змінені саме за рішенням суду. Відтак у задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання припиненим договору поруки слід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України витрати із сплати судового збору у справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 559 ЦК України, ст. ст.10, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про припинення договору поруки, - відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України витрати із сплати судового збору у справі покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В Дергачова