Рішення № 44616649, 02.06.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1762/15-ц

2/264/1085/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"02" червня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Сагайдак Є.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі компенсації та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі компенсації та моральної шкоди, в обґрунтування якого вказала, що вона працює на ПАТ «Азовзагальмаш». Відповідач не сплачує їй заробітну плату з вересня 2014 року. На підставі викладеного, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за в сумі 10315,19 грн., компенсацію, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат, у відповідності до наданого розрахунку за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 931,41 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, про розгляд справи за її відсутності та уточнюючі позовні вимоги в частині стягнення заборгованої заробітної плати просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат, у відповідності до довідки наданої відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення на позовну заяву, де визнав позов частково, в частині заборгованої заробітної плати, інші позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими.

У зв'язку з чим, суд ухвалив розглядати справу в порядку ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.01.2011 року було прийнято до ВАТ «Азовзагальмаш», де вона працює по теперішній час. Рішенням загальних зборів акціонерів від 08.04.2011р. ВАТ «Азовзагальмаш» перейменоване у ПАТ «Азовзагальмаш», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Як вбачається з заяви ПАТ «Азовзагальмаш» та наданої довідки від 14.04.2015 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 14.04.2015 року складала 9315,19 грн. з урахуванням компенсації за затримку виплаи заробітної плати. При цьому суд зазначає, що вказана сума заборгованості по заробітній платі вказана вже з урахуванням утримань передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Відповідно до ст..115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у випадку затримки на один та більше календарний місяць виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цьогоЗакону.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації нараховується шляхом помноження суми нарахованого, але не сплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період виплати доходу.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації розраховується шляхом помноження суми нарахованого, але не сплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період виплати доходу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем була нарахована, але не сплачена заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 9315,19 грн., з урахуванням компенсації, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки (а.с. 27).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачці частини заробітної плати, останній була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 1000,00 грн. є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 250 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, в тому числі, витрати на правову допомогу. Як вбачається із матеріалів справи, витрати на правову допомогу, понесені позивачем, а саме консультація, підготовка позовної заяви до суду, складення запиту на отримання відомостей про заробіток, графік робіт та розрахунок середнього заробітку всього складають 292,32 грн. Позивач має право на відшкодування судових витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованим кількість часу витраченого на надання правової допомоги та суму у відшкодування судових витрат у розмірі 292,32 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 грн. за вимоги майнового характеру та 243,60 за вимоги немайнового характеру, а всього 487,20 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст.115, 233, КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі компенсації та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, пл..Машинобудівельників, 1, ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 9315,19 грн. за урахуванням компенсації, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, моральна шкода в розмірі 250,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 292, 32 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, Площа Машинобудівельників, буд.1, ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

На заочне рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд до Іллічівського райсуду міста Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цьогорішення.

Суддя: А. М. Іванченко