Ухвала суду № 44615035, 10.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4090/14 Головуючий 1 інстанції - Сітало А.К.

Справа № 2/644/158/14 Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пономаренко Ю.А.,

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім.С.О. Орджонікідзе» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім.С.О. Орджонікідзе» про спонукання до виконання зобов'язання, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.О. Орджонікідзе» про спонукання до виконання зобов'язання, в якому просив зобов'язати відповідача передати йому у приватну власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу в установленому порядку за ціною вказаною в договорі найма житлової площі за № 295 від 24 листопада 2003 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він з 24.11.2003 року проживає разом з дружиною ОСОБА_2 в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 у м.Харкові, яка належить на праві приватної власності ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», в якому він відпрацював більше 42 років.

В 2003 році між позивачем та адміністрацією відповідача було досягнуто домовленості, за якою він зобов'язувався залишитися працювати на підприємстві на строк не менше ніж 7 років, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався купити йому житло та передати в його власність за умови повернення відповідачу витрачених ним коштів на придбання житла. 06.08.2003 року АТ «ХТЗ» було придбано квартиру АДРЕСА_2 за 8885грн. та 24 листопада 2003 року між позивачем та відповідачем на підставі рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету від 22.10.2003 року було укладено договір найма житлової площі № 295.

Позивачем умови Договору № 295 були виконані у повному обсязі. Відповідачем, умови договору № 295 по передачі однокімнатної квартири АДРЕСА_3 позивачу у приватну власність не були виконані, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ПАТ «Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе» передати ОСОБА_1 у приватну власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м. шляхом укладення договору купівлі-продажу в установленому законодавством порядку за ціною вказаною в договорі найму житлової площі № 295 від 24.11.2003 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Харківський тракторний завод ім.С. Орджонікідзе» подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить вищевказане рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не виконав умови договору-зобов'язання.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що позивач ОСОБА_1 з 2003 року проживає разом з дружиною ОСОБА_2 в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 у м.Харкові, яка належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», в якому він відпрацював більше 42 років.

В 2003 році між позивачем та адміністрацією відповідача було досягнуто домовленості, за якою він зобов'язувався залишитися працювати на підприємстві на строк не менше 7 років, а відповідач в свою чергу зобов'язувався купити йому житло та передати в його власність за умови повернення відповідачу витрачених ним коштів на придбання житла, що сторонами не оспорюється та у зв'язку з чим, 06.08.2003 року АТ «ХТЗ» було придбано квартиру АДРЕСА_5 за 8885грн.

24 листопада 2003 року між позивачем та відповідачем на підставі рішення спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету від 22.10.2003 року було укладено договір найма житлової площі № 295, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу в користування для проживання з наступною передачею у власність позивачу квартиру АДРЕСА_6.

Відповідно до п.2.1. договору № 295 відповідач зобов'язувався передати в користування позивачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 м. Харкові, строком на 7 років з дати укладення цього договору. По закінченню цього строку, а також виконанню позивачем зобов'язань по оплаті, відповідач зобов'язався передати зазначене житлове приміщення у приватну власність позивача.

Згідно п.2.2. Договору № 295 позивач зобов'язувався з дати укладення цього договору відпрацювати на АТ «ХТЗ» 7 років. Провести розрахунок з відповідачем шляхом сплати йому грошових коштів в розмірі 8885грн.

Умови договору-зобов'язання № 295 по оплаті вартості квартири, позивачем були виконані у повному обсязі, ним було проведено розрахунок з відповідачем на суму 10662грн., з яких 8885грн.- сума, що вказана в договорі та 1777грн. - ПДВ.

Відповідачем, умови договору № 295 по передачі однокімнатної площею 37,8 м2, в т.ч. житловою площею 16,4 м2, по АДРЕСА_1, приватну власність не виконуються.

Згідно ст.151 ЦК України (в редакції 1963 року), який був чинним на час укладення договору № 295, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.153 ЦК України (1963 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнута згода.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.509 ЦК України (2003 року) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України (2003 року) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України (2003 року) зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ст. 530 ЦК України (2003 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України (16.01.2003 року) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія судів вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо не можливості відчуження майна без згоди Наглядової ради товариства, оскільки при укладанні договору найму житлової площі № 295, який ніким не оспорений, така згода не була передбачена, зі свого боку відповідач керувалися «Положенням про умови будівництва та розподілу житла в ВАТ «ХТЗ» відповідно до внутрішньої організаційної діяльності підприємства, тому ця обставина не може бути підставою для відмови виконати умови договору і впливати на висновок суду щодо порушення відповідачем прав позивача невиконанням умов укладеного договору.

Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що відповідачем було порушено зобов'язання з передачі спірного майна у власність позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.О. Орджонікідзе» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -