Рішення № 44608573, 27.05.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/968/15-ц

2-2042/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про поділ майна, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

19 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що з 07 березня 1974 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

29 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено договір банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3, відповідно до якого відповідач поклала на депозитний рахунок НОМЕР_1 кошти в розмірі 1000000 гривень.

Угоди про добровільний поділ коштів, що є спільною власність подружжя, між сторонами не досягнуто.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати банківський вклад, здійснений ОСОБА_2 на підставі договору банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 на суму 1000000 гривень, спільною сумісною власністю сторін;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину банківського вкладу, здійсненого ОСОБА_2 на підставі договору банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року;

- зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» перерахувати 1/2 частину банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року на його рахунок НОМЕР_2, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк».

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Пояснила суду, що кошти, внесені на підставі договору банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року, є особистою власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу між подружжям.

Представник третьої особи у суді заперечувала проти задоволення позову. Пояснила суду, що 29 жовтня 2014 рок на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти в сумі 1000000 гривень. На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 773 прийнято рішення про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» по 20 березня 2015 року. Статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачена черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. Здійснення переказу з рахунку ОСОБА_2 частини банківського вкладу НОМЕР_3 на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2, відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк», буде порушенням норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони з 07 березня 1974 року перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 3).

У судовому засіданні встановлено та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що під час шлюбу 29 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено договір банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_2 поклала на депозитний рахунок НОМЕР_1 кошти в розмірі 1000000 гривень.

Зазначене підтверджується випискою банку по особовому рахунку ОСОБА_2 від 06 травня 2015 року (а.с.36, 37).

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Представники сторін підтвердили в судовому засіданні, що сторони не дійшли згоди щодо поділу спірного банківського вкладу.

Позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину банківського вкладу, здійсненого ОСОБА_2 на підставі договору банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що кошти, внесені на підставі договору банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року, є особистою власністю ОСОБА_2

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Сторона відповідача не надала суду будь-яких доказів на підтвердження належності цих коштів особисто ОСОБА_2

Таким чином, за кожним із сторін (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) слід визнати право власності на 1/2 частину спірного банківського вкладу.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» перерахувати 1/2 частину банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року на його рахунок НОМЕР_2, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вбачається, що зобов'язати виконати певні дії можливо рішенням суду лише відповідача по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Вимога про зобов'язання банку перерахувати частину вкладу задоволенню не підлягає, оскільки вона заявлена до неналежного відповідача - ОСОБА_2

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3654 гривні судового збору за вимогу майнового характеру та 243 гривні 60 копійок судового збору за вимогу немайнового характеру.

Керуючись статтями 57, 60, 70, 71 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про поділ майна, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати банківський вклад, розміщений ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк», за договором банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року на суму 1000000 гривень спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину банківського вкладу, розміщеного ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк», за договором банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину банківського вкладу, розміщеного ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк», за договором банківського вкладу «НВУ» НОМЕР_3 від 29 жовтня 2014 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3897 гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: