Вирок № 44606612, 03.06.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16492/14-к

провадження № 1-кп/753/103/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

за участю секретаря Мовчан Ю.П.

прокурора Котковця В.Н.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бернаул, Алтайського краю, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, арбітражного керуючого), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № БЗ/081-12 від 20 лютого 2013 року відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом» призначено розпорядником майна ТОВ «Інфініті» (код ЄРДПОУ 32619605) арбітражного керуючого ОСОБА_3, який має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 391 від 28.02.2013 року.

ОСОБА_3 будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а саме арбітражним керуючим (розпорядником майна) ТОВ «Інфініті» (код ЄРДПОУ 32619605), діючи умисно з метою особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень, 22.07.2014 року, приблизно о 12 год. 45 хв. перебуваючи на своєму робочому місці в квартирі АДРЕСА_2, яка переобладнана під офісне приміщення, отримав від генерального директора ТОВ «Контракт Пром» ОСОБА_4, неправомірну вигоду у сумі 7000 грн. за згоду на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,01 га, для ведення підприємницької діяльності, яка належить ТОВ «Інфініті» на праві власності та розташована за адресою Київська область, Києво - Святошинський район, село Крюківщина.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України не визнав та суду показав, що маючи право на здійснення діяльності арбітражного керуючого у кінці 2012 року був призначений розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ «Інфініті», у лютому 2013 року на нього, як розпорядника майна ТОВ «Інфініті» покладено обов'язки керівника ТОВ "Інфініті". У 2014 році до нього звернувся громадянин ОСОБА_4 з проханням отримати в оренду земельну ділянку, яка належала ТОВ «Інфініті» на праві власності. Вони, з ініціативи ОСОБА_4, декілька разів зустрічалися, дійшли згоди, та був укладений договір оренди земельної ділянки. Вказаний договір був укладений на 6 місяців із місячною орендною платою 3 000 грн. У зв'язку із тим, що підприємству були потрібні гроші він вимагав у ОСОБА_4 оплатити всю суму зразу. При зустрічі 22.07.2014 року у його офісі, та підписанні договору оренди, ОСОБА_4 передав йому 10 000 грн., як оплату по договору. За рекомендацією юриста, вони вирішили орендну плату отримати у готівковій формі, оскільки рахунки підприємства були заблоковані та всі кошти, які на них поступали автоматично арештовувалися. Отримані від ОСОБА_4 грошові кошти він поклав на свій робочий стіл, та на частину із них, а саме на 3000 грн. дав вказівку бухгалтеру виписати прибутковий касовий ордер, а іншу частину 7 000 грн. залишив у себе, для того, щоб на наступний день виплатити заробітну плату працівникам та відремонтувати підстанцію. Прибутковий касовий ордер на цю суму виписаний не був, так, як гроші він планував потратити на наступний день, а якщо би був виписаний прибутковий касовий ордер, то у зв'язку із касовою дисципліною, до кінця робочого дня ці кошти повинні бути передані у банк, що тягне за собою їх блокування. Також ОСОБА_5 зазначив, що грошей у громадянина ОСОБА_4, за укладення договору оренди, він не вимагав та не отримував. Крім цього ОСОБА_3 зазначив, що договір оренди із ОСОБА_4 він підписував не як розпорядник майна, а як керівник підприємства, оскільки, як розпорядник майна, згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» він не мав повноважень передавати земельну ділянку в оренду, тому і не є суб'єктом злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України, його вина у вчиненні цього злочину повністю доведена в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується наступними доказами:

Показаннями свідка ОСОБА_4, який будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що він являється директором ТОВ «Контракт Пром» та у 2014 році вирішив займатися озелененням. В травні 2014 року він звернувся до ОСОБА_3 з метою отримати в оренду земельну ділянку, яка належить ТОВ «Інфініті» та розташована біля проїжджої частини, для подальшого її використання під виставку декоративних зелених насаджень. Із ОСОБА_3 вони зустрічалися кілька разів у нього в офісі по вул. Княжий Затон у м. Києві. На одній із зустрічей ОСОБА_3 сказав, що місячна орендна плата буде становити 3000 грн., але для того, щоб укласти договір оренди, він повинен заплатити ОСОБА_3 7 000 грн. Все спілкування із ОСОБА_3, щодо укладення договору тривало довго та ОСОБА_3 із укладенням договору не поспішав і зволікав, часто відкладав зустрічі, затягуючи процес укладення договору, і ОСОБА_4 зрозумів, що якщо він не заплатить ОСОБА_3 7000 грн. то договір укладено не буде. 21.07.2014 року у телефонній розмові він повідомив, ОСОБА_3, що готовий заплатити 3 000 грн. офіційно та 7 000 грн. про, які вони домовлялися. 22.07.2014 року при останній зустрічі, після того коли він дав ОСОБА_3 3 000 грн., останній запитав про інші гроші, а саме 7 000 грн., і тільки після того, коли він передав ці гроші ОСОБА_3, договір оренди земельної ділянки був підписаний. Вказаний договір був укладений строком на 6 місяців із місячною орендою платою в розмірі 3 000 грн., проект договору був підготовлений ОСОБА_3 чи його юристом. Гроші які він передав ОСОБА_3 останній поклав на свій стіл. 3 000 грн. ОСОБА_3 передав бухгалтеру та сказав виписати прибутковий касовий ордер, що і було зроблено, а 7 000 грн. залишилися на столі та будь-яких документів, які би підтверджували оплату ним цих коштів йому видано не було. У той момент коли він зрозумів, що у нього вимагають хабар, він звернувся до прокуратури, і кошти які він передавав ОСОБА_3 були помічені, також йому було вручено засоби аудіо та відео фіксації.

Показннями свідка ОСОБА_6, яка будучи допитаною в судовому засіданні суду показала, що працює директором бухгалтерської фірми ПП «Дельта-Консалтигн» та давно співпрацює із ОСОБА_3 Між ПП «Дельта-Консалтинг» та ТОВ «Інфініті» був укладений договір про надання бухгалтерських послуг. Її робоче місце знаходилося у АДРЕСА_2. У липні 2014 року її покликав ОСОБА_3, передав договір оренди земельної ділянки та 3 000 гривень і сказав оприбуткувати їх та виписати прибутковий касовий ордер, що нею і було зроблено. Також свідок показала, що рахунки ТОВ «Інфініті» заблоковані і кошти на них вони не перераховували. 3 000 грн., які їй передав ОСОБА_3 у той же день були потрачені, якщо би у касі були інші кошти то потратити їх не складало проблеми, оскільки у підприємства було достатньо зобов'язань.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що являється фахівцем у галузі права та співпрацює із ОСОБА_3 У липні 2014 року ним був підготовлений проект договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у власності ТОВ «Інфініті». Ним із ОСОБА_3 обговорювався порядок внесення орендної плати, та у зв'язку із тим, що рахунки підприємства були заблоковані він запропонував ОСОБА_3 орендну плату отримувати у готівковій формі на, що останній погодився. 22.07.2014 року, коли у офісі працівниками міліції проводився обшук його до участі у цій слідчій дії не допустили. Також свідок зазначив, що договір оренди земельної ділянки ОСОБА_3 був украдений, як керівником ТОВ «Інфініті», а не як розпорядником майна, оскільки у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, яка діяла на момент його укладення, розпорядник майном не був наділений повноваженнями укладати договір оренди земельної ділянки, тому ОСОБА_3 не є суб'єктом злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який будучи допитаним у судовому засіданні суду показав, що працівниками міліції був запрошений у якості понятого та був присутнім при обшуку офісу по АДРЕСА_2. Обшук проводився у ОСОБА_3, який представився. Під час обшуку спеціалістом було зафіксовано на руках ОСОБА_3 сліди речовини світло-зеленого кольору, та за допомогою ватних тампонів, із рук ОСОБА_5 зроблено змиви. Після цього ватні тампони поміщено до паперових конвертів, опечатано та підписано ним, іншим понятим, спеціалістом, слідчим та особою у якої проводився обшук. Також у результаті обшуку було знайдено грошові кошти у сумі 7 000 грн., які також світилися світло-зеленим кольором. Також ОСОБА_3 були добровільно видані документи. Претензій та зауважень до проведеної слідчої дії від будь-кого із учасників не надходило. За результатами слідчої дії був складений протокол який він підписав.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України окрім його показів та показів свідків підтверджується наступними доказами.

Свідоцтвом про право на здійснення ОСОБА_3 діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 391 від 28.02.2013 року (т.1 а.п.60).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2012 року у справі №Б3/081-12, якою розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ «Інфініті» було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (т.1 а.п.63-64).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2013 року у справі №Б3/081-12, якою на розпорядника майна ТОВ «Інфініті» арбітражного керуючого ОСОБА_3 було покладено обов'язки керівника ТОВ «Інфініті» (т.1 а.п.65-67).

Протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 22.07.2014 року, з якого вбачається, що 22.07.2014 року в період часу з 10.30 год. до 10.55 год. ОСОБА_4 були вручені грошові кошти в сумі 7 000 грн., а саме 14 купюр по 500 грн., які перед цим були зксерокопійовані та спеціалістом НДКЦ помічені за допомогою спеціального аерозольного препарату «Промінь-1», яким також був помічений ватний тампон, який поміщено у поліетиленовий пакет, який скріплено ниткою та паперовою стрічкою з підписами ОСОБА_4 присутніх та печаткою (т.1 а.п.73-77).

Протоколом обшуку від 22.07.2014 року у відповідності до якого в результаті обшуку АДРЕСА_2, із робочого столу ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти в сумі 7 000 грн., а саме 14 купюр по 500 грн. із тими самими серіями та номерами, які були вручені ОСОБА_4 (т.1 а.п.40-44), відеозаписом проведення обшуку (т.1 а.п.45).

Протоколом освідування особи від 22.07.2014 року в результаті якого за допомогою спеціальної ілюмінісцентної лампи на правій та лівій руках ОСОБА_3 було виявлено спеціальну речовину сівтло-зеленого кольру, після чого за допомогою ватних тампонів були проведені змиви із обох рук ОСОБА_3, та ці ватні тампони були поміщені у спеціальні паперові конверти та опечатані (т.1 а.п.69-71).

Висновком експерта № 804 хс від 30.07.2014 року, згідно якого на наданих на дослідження грошових купюрах вилучених під час обшуку 22.07.2014 року за адресою: АДРЕСА_2 та на серветках з волокнистого матеріалу, якими було зроблено змиви із правої та лівої рук громадянина ОСОБА_3 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини. Спеціальна хімічна речовина виявлена на грошових купюрах та на серветках з волокнистого матеріалу, якими було зроблено змиви із правої та лівої рук громадянина ОСОБА_3, однакова за своїми фізико-хімічними властивостями із спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння на ватному тампоні (т.1 а.п.79-82).

Протоколом огляду місця події від 22.07.2014 року в результаті якого в кабінеті 406 в приміщенні Дарницького РУ ГУМВС України у м. Києві громадянин ОСОБА_4 добровільно видав договір оренди земельної ділянки №220714 від 22.07.2014 року, акт приймання передачі до цього договору та оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.07.2014 року, яка видана ТОВ «Інфініті» про прийняття від ТОВ «Контракт Пром» орендної плати за договором оренди №220714 на суму 3 000 грн. Як пояснив ОСОБА_9, арбітражний керуючий ОСОБА_3 за укладення вищезазначеного договору оренди вимагав 7 000 грн. (т.1 а.п.90-92).

Договором оренди земельної ділянки №220714 від 22.07.2014 року укладеного між ТОВ «Інфініті» в особі розпорядника майна - в.о. керівника ОСОБА_3 та ТОВ «Контракт Пром» в особі директора ОСОБА_10, згідно якого була передана в оренду на 6 місяців земельна ділянка площею, 0,01 га., що розташована на території Крюківщинської сільської ради, Києво-Святошинського району, Києвської області. Місячна орендна плата згідно договору ставила 3 000 грн. та повинна була вноситися до 5 числа кожного місяця за поточний місяць (т.1 а.п.48-49,95-96) та актом приймання-передачі до цього договору (т.1 а.п.50,97).

Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.07.2014 року, яка видана про те, що ТОВ «Інфініті» прийнято від ТОВ «Контракт Пром» орендну плату в розмірі 3 000 грн. за договором оренди земельної ділянки №220714 від 22.07.2014 року, яка підписана ОСОБА_3 та скріплена печаткою ТОВ «Інфініті» (т.1 а.п.98) та прибутковим касовим ордером № 1 від 22.07.2014 року (т.1 а.с.111).

Протоколом про результати аудіо-відео контролю за особою від 23.07.2014 року, згідно якого вбачається, що під час телефонної розмови 21.07.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмовляють про 3 000 гривень, які повинні бути оплачені офіційно, та на які ОСОБА_3 погоджується видати підтверджуючий документ та про 7 000 грн. про які вони домовлялися раніше (т.1 а.п.113-115).

Протоколом про результати аудіо-відео контролю за особою від 23.07.2014 року, згідно якого вбачається, що 22.07.2014 року у період часу з 12.30 год. по 13.00 год. під час розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яка відбулася у АДРЕСА_2, після того, як ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти за договором в розмірі 3 000 грн., останій запитав про інші кошти в сумі 7 000 грн. та тільки після того коли отримав від ОСОБА_11 ці гроші, підписав договір оренди земельної ділянки (т.1 а.п.118-122).

Диском із відеозаписом розмови ОСОБА_4 із ОСОБА_3, яка відбулася 22.07.2014 року у період часу з 12.30 год. по 13.00 год. у АДРЕСА_2. Під час цієї розмови ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти за договором в розмірі 3 000 грн, після цього ОСОБА_3 запитав про інші кошти в сумі 7 000 грн. та тільки після того коли отримав їх від ОСОБА_4, підписав договір оренди земельної ділянки (т.1 а.п.246).

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що грошові кошти у сумі 7 000 за укладення договору оренди земельної ділянки він у ОСОБА_4 не вимагав та вони були сплачені в якості орендної плати за договором, спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні, чітких, логічних послідовних та таких, що доповнюють один одного доказів.

Покази ОСОБА_3 про те, що на суму 7 000 грн. не був виданий прибутковий касовий ордер, оскільки грошові кошти він планував витрати наступного дня, спростовуються показами свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що 3 000 грн., які їй передав ОСОБА_3 у той же день були потрачені, якщо би у касі були інші кошти то потратити їх не складало проблеми, оскільки у підприємства було достатньо зобов'язань.

До показів обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що договір оренди земельної ділянки із ОСОБА_12 він укладав як керівник ТОВ «Інфініті», а не як розпорядник майна, суд ставиться критично, не бере до уваги, та розцінює виключно, як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Також ці покази спростовуються самим договором оренди земельної ділянки №220714 від 22.07.2014 року оскільки від ТОВ «Інфініті» підписаний розпорядником майна - в.о. керівника ОСОБА_3

Крім цього ці покази спростовуються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з ч.1 ст.22 якого, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

У відповідності до абз.1 ч.8 ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо відчуження, або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб.

Тому з огляду на вищенаведені норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_3, як керівник ТОВ «Інфініті» одноособово не мав права прийняти рішення про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_4, без використання повноважень наданих йому законом, як розпоряднику майна боржника ТОВ «Інфініті», тому при прийняті цього рішення він діяв саме, як розпорядник майна.

З цих же підстав суд вважає спростованими, відкидає та не бере до уваги аналогічні покази свідка ОСОБА_13

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом, комплексом, достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Дії обвинуваченого Серебрякова суд кваліфікує за ч.3 ст.368-4 КК України, як одержання особою, яка проводить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданих йому повноважень.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, однак до кримінальної відповідальності притягується не вперше, має вищу освіту, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, є особою яка має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України не визнав, тому покарання йому слід призначити у виді обмеження волі у межах санкції ч.3 ст.368-4 КК України із позбавленням права займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та займати посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки із спеціальною конфіскацією, та враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується та має на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, суд приходить до висновку, що його на підставі ст.75 КК України слід звільнити від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Процесуальні витрати слід стягнути із обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.65,66,67,75,76 КК України, ст.342-380 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, з позбавленням права займатися діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та займати посади пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та із спеціальною конфіскацією.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки .

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 887,04 грн. за проведення експертизи №804хс від 30.07.2014 року.

Речові докази - оригінал договору оренди земельної ділянки №220714 від 22.07.2014 року, оригінал акту приймання передачі до цього договору, копію ухвали Господарського суду Київської області від 20.02.2013 року, оригінал свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого на ім'я ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження, оригінал статуту ТОВ «Інфініті» - повернути ТОВ «Інфініті» (т.1 а.п.46-47), грошові кошти в сумі 7 000 грн. (14 купюр номіналом 500 грн.), які вилучені у ОСОБА_3 (т.1 а.п.83-84) - примусово, безоплатно вилучити у власність держави, змиви з лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_3, зразки спеціальної хімічної речовини (т.1 а.п.87-88) - знищити, оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 22.07.2014 року (т.1 а.сп.93-94) - залишити в матеріалах кримінального провадження, документи (т.1 а.п.99-100) - залишити в матеріалах кримінального провадження

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: