Рішення № 44606580, 05.05.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/3821/15-ц

провадження № 2/753/3057/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача Коршуна О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «РАДА») про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 січня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «РАДА» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та судовий збір, який 18 лютого 2015 року по заяві позивача було скасовано. Для подачі заяви про скасування судового наказу до суду позивач зверталася за юридичною допомогою до Адвокатського об'єднання «АЛІАС» та понесла витрати за надання юридичних послуг адвокатом у розмірі 3 000 грн., які і просить суд стягнути з відповідача. Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 3 000 грн. та просить суд також стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 20 січня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ № 753/866/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «РАДА» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 1 009,31 грн. та судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Не погоджуючись з даним судовим наказом, 27 січня 2015 року позивачем через уповноваженого представника ОСОБА_1 - адвоката Адвокатського об'єднання «АЛІАС» було подано до суду заяву про скасування судового наказу, який ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року було скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) особа має право на відшкодування матеріальної шкоди, спричинених внаслідок порушення її прав.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Судом також встановлено, що 26 січня 2015 року між ОСОБА_3 та Адвокатським об'єднанням «АЛІАС» було укладено договір №03/15 про надання юридичних послуг адвокатами (далі по тексту - Договір) для відновлення її порушеного права.

Відповідно до п. 1.1. та п. 3.1. даного Договору, виконавець бере на себе зобов'язання надати юридичні послуги з питань захисту її інтересів як боржника по справі №753/866/15-ц в Дарницькому районному суді м. Києва за заявою ТОВ «РАДА» про видачу судового наказу, замовник зобов'язується сплачувати виконавцю винагороду у розмірі 600 грн. за годину роботи представника виконавця в інтересах замовника.

Так, відповідно до акту про надання юридичних послуг, копія якого наявна в матеріалах справи, Адвокатським об'єднанням «АЛІАС» було надано позивачу юридичні послуги в січні-лютому 2015 року з питань захисту її інтересів як боржника по справі №753/866/15-ц в Дарницькому районному суді м. Києва за заявою ТОВ «РАДА» про видачу судового наказу в кількості 5 годин на загальну суму 3 000 грн.

19 лютого 2015 року на виконання вимог договору та акту про надання юридичних послуг ОСОБА_3 було здійснено оплату за надання даних послуг у розмірі 3 000 грн., що підтверджується квитанцією №115 від 19.02.2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачем доведено причинний зв'язок між вказаними у позові діями відповідача та наслідками у вигляді понесених витрат, та взагалі порушеного свого права саме відповідачем, суд дійшов висновку, що вказані витрати можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права, а тому вони є збитками.

Проте, частиною 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки матеріальний збиток завданий відповідачем в наслідок порушеного права позивача відповідно до акту про надання юридичних послуг становить 3 000 грн., а вказаною вище нормою Закону встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані збитки у розмірі 2 436 грн. (1218 х 40% х 5)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про відшкодування матеріальної шкоди (витрат по оплаті правової допомоги) обґрунтована та така, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 436 грн.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Виключення, що не потребують доведення вини, визначені у ч. 2 вказаної норми.

За змістом п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи те, що позивачем не доведено втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, заподіяних їй незаконними діями відповідача, а відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 24,36 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», стст. 3, 11, 13, 15, 16, 22, 23, 1167 ЦК України, стст. 57, 60, 61, 84, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» (код ЄДРПОУ 30300272) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму матеріальної шкоди (витрат по оплаті правової допомоги) у розмірі 2 436 грн., а також судовий збір у розмірі 24,36 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.