Ухвала суду № 44606534, 03.10.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16639/14-ц

провадження № 2/753/6651/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., розглянувши у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за його цивільним позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу, суд -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа про стягнення боргу за договорами позики.

Одночасно з пред»явленням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти у межах суми заборгованості, що належить відповідачу у справі, зокрема, на частку у фермерському господарстві «Клевань», а також на земельні ділянки та квартиру.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову визначені ч. 1 цієї статті, зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії тощо, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості за низкою договорів позики, оформлених розписками.

Разом з тим, вивчивши наявні матеріали справи, враховуючи положення ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову залишити без задоволення, оскільки позивачем не вказано на яке саме рухоме/нерухоме майно або грошові кошти відповідача належить накласти арешт, водночас не надано доказів того, що взагалі наявне будь-яке рухоме/нерухоме майно, грошові кошти, що належать відповідачеві.

Окрім того, позивачем суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення вимог позову та стягнення боргу з відповідача на користь позивача за договорами позики.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

СУДДЯ В.А. ДУБАС