Ухвала суду № 44605216, 05.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Боймиструка С.В., Буцяка З.І.

секретар судового засідання : Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу),- в с т а н о в и л а :

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлених рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02.08.2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2Р про стягнення аліментів.

Встановлено, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ? частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.03.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки при зміні розміру аліментів судом не взято до уваги, що позивач фізично здоровий, працездатний, отримує високий дохід від приховуваної діяльності, а з періодичності сплати аліментів вбачається про його можливість сплати аліменти у раніше встановленому розмірі.

Вважає, що позивачем подано фіктивні довідки про працевлаштування для того, щоб уникнути обов'язку утримувати хворих дітей, тому такі довідки не можуть бути належним доказом по справі. Судом не враховано, що довідка подана позивачем не відповідає довідці, яка була отримана у відділі ДВС Млинівського РУЮ представником відповідачки, оскільки такі довідки містять різні адреси місця роботи, різняться форми бланків та підписи уповноважених осіб не співпадають.

Зазначає, що суд безпідставно посилався на ч. 1 ст. 192 СК України та не дотримався вимог п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року так як не врахував стан здоров'я, матеріальне становище дітей.

Просить рішення скасувати і прийняте нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, а тому зміна матеріального становища ОСОБА_2 у зв'язку з його працевлаштуванням на роботу є підставою для зміни розміру аліментів.

З таки висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із позовом про зміну розміру аліментів із твердої грошової суми на встановлену законом частку від отриманого доходу, ОСОБА_2 дійсно працює з грудня 2014 року на ТзОВ «Ріккона» та отримує регулярно заробітну плату.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відбулися зміни майнового стану позивача, так як з грудня 2014 року він почав отримувати стабільний дохід, що відповідно до статті 183 СК України є підставою для визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу).

Доводи апеляційної скарги про фіктивність довідок про працевлаштування та про заробітну плату позивача та про те, що ОСОБА_2 має іншими способами довести, що він дійсно працює не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, відповідачкою не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, його заробіток є нестабільним і він має високий дохід у зв'язку з неофіційним працевлаштуванням.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що суд при постановлені рішення дав неправильну оцінку пред'явленим доказам не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зміни способу стягнення аліментів не заслуговують на увагу , оскільки відсутня імперативна заборона змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження на підставі ст.192 СК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: