Ухвала суду № 44603920, 04.06.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/678/15-ц

№ пров.4-с/544/2/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Несен О.І.,

представника заявника ОСОБА_1, представника ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_2, заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин скаргу ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції, заінтересовані особи ВДВС Пирятинського РУЮ, ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, який згідно розпорядження Голови Полтавської ОДА від 27.09.2012р. №444 являється правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (а.с.48), звернувся до Пирятинського районного суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції (а.с.1-3, 24-26). В обґрунтування скарги зазначив, що 25.05.2010 року Пирятинським райсудом був виданий виконавчий лист по справі №2-68/10 про витребування легкового автомобіля БМВ 346L, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов №WBAAY31040KP07777, із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зобовязавши їх передати зазначений автомобіль ГУПтаСЗН Полтавської ОДА. Вказаний виконавчий лист було предявлено до виконання. Протягом тривалого часу заявник не мав інформації стосовно примусового виконання рішення суду, оскільки їх запити залишались без відповідно реагування, що позбавило Головне управління можливості вчасно реагувати на виявлені перешкоди при виконанні рішення суду. Тільки 14.04.2015 року ОСОБА_4 праці отримав постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2012 року. З даною постановою вони не згодні та вважають дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження незаконними, оскільки рішення суду в частині повернення державної власності - гуманітарного автомобіля, залишається невиконаним до теперішнього часу. На підставі викладеного заявник просить суд визнати дії державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції неправомірними, визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_6 про закінчення виконавчого провадження №21015636 від 08.10.2012р.; виконавчий лист повернути у відділ ДВС Пирятинського РУЮ для подальшого виконання і зобовязати ВДВС Пирятинського РУЮ прийняти виконавчий лист до виконання.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, підтвердив викладені у скарзі обставини справи, просив вимоги скарги, які містяться на а.с.2-3, 26, задовольнити.

Представник ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_2 зі скаргою не згоден, просив залишити її без задоволення. Суду надав письмові заперечення (а.с.31-33), а також пояснив, що державним виконавцем були проведені всі виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП №21015636, однак у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, виконавче провадження було закінчено. Вважає, що у виконавця були всі підстави для закінчення виконавчого провадження, тому постанова від 08.10.2012р. є законною.

Заінтересована особа ОСОБА_3 з вимогами скарги не згоден, просив в її задоволенні відмовити, оскільки вважає постанову про закінчення виконавчого провадження законною.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, матеріали виконавчого провадження ВП №21015636, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Пирятинського РУЮ перебувало рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 09.02.2010р. у справі №2-68/10, на підставі якого 25.05.2010р. був виданий виконавчий лист про витребування легкового автомобіля БМВ 346L, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов №WBAAY31040KP07777, із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зобовязавши їх передати зазначений автомобіль ГУПтаСЗН Полтавської ОДА (а.с.61-77).

На виконання зазначеного рішення 27.08.2010р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №21015636.

В ході виконавчого провадження боржнику були направлені постанова про відкриття виконавчого провадження, вимоги державного виконавця про добровільне виконання рішення суду, повідомлення про час та місце проведення виконавчих дій. Також були складені акти про невиконання боржником вимоги державного виконавця в зазначений строк, на підставі заяви стягувача 06.10.2010 року була ухвалена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 15.10.2010р., постанови про накладення на боржника штрафу в сумі 170грн. та 340грн.

Постановою державного виконавця від 08.10.2012р. вказане виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст..50 Закону України «Про виконавче провадження».

16 листопада 2011 року було направлено подання прокурору Пирятинської районної прокуратури про притягнення ОСОБА_3 за невиконання рішення суду до кримінальної відповідальності.

Після встановлення вказаних обставин суд зазначає наступне.

За нормами ч.5 ст.124 Конституції України, ст..14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999р. (надалі Закону №606-ХІV), що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст..11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Норми ст..32 Закону №606-ХІV визначають, що заходами примусового виконання рішень є, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням

Згідно ч.3 ст. 75 Закону №606-ХІV у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільних справах» виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішення.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження суд вважає, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до винесення оскаржуваної постанови державний виконавець не вжив всіх передбачених Законом №606-ХІV заходів примусового виконання рішення за відсутності обставин, що унеможливлюють витребувати легковий автомобіль у примусовому порядку без участі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Відділом ДВС Пирятинського РУЮ не доведено неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що права стягувача у виконавчому провадженні ВП №21015636 щодо виконання рішення Пирятинського районного суду від 09.02.2010 року щодо витребування легкового автомобіля БМВ 346L, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов №WBAAY31040KP07777, із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зобовязавши їх передати зазначений автомобіль ГУПтаСЗН Полтавської ОДА, були порушені, а тому ці права підлягають судовому захисту. У звязку з чим скарга ОСОБА_4 праці є обґрунтованою.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав (абз.2 п.18 Пленуму ВССУ від 17.02.2014р. №6).

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження) (абз.3 п.18 Пленму ВССУ від 17.02.2014р. №6).

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини суд вважає доведеним, що право заявника на належне виконання рішення суду було порушено, і порушено саме старшим державним виконавцем ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_6 шляхом прийняття з порушенням закону постанови про закінчення виконавчого провадження, тому суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Пирятинського РУЮ ОСОБА_6 щодо закінчення виконавчого провадження ВП №21015636, визнати неправомірною та скасувати зазначену постанову, таким чином поновивши порушене право стягувача.

Враховуючи те, що саме судом здійснюється контроль за виконанням судових рішень (Розділ VІІ ЦПК України), тому суд вважає за необхідне поновити порушені права скаржника шляхом зобовязання ВДВС Пирятинського РУЮ вжити всіх заходів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» по виконанню рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2010 року щодо витребування легкового автомобіля БМВ 346L, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов №WBAAY31040KP07777, із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зобовязавши їх передати зазначений автомобіль ГУПтаСЗН Полтавської ОДА.

Вимоги заявника в частині повернення виконавчого листа у відділ ДВС Пирятинського РУЮ для подальшого виконання і зобовязання ВДВС Пирятинського РУЮ прийняти виконавчий лист до виконання є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки суд не має права зобовязувати вказану особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Доводи представника ВДВС Пирятинського РУЮ не заслуговують на увагу, оскільки фактично зводяться до наведення переліку дій та рішень державного виконавця, які скаржником не оспорюються, та не свідчать про достатність вжитих заходів примусового виконання судового рішення й обґрунтованість закінчення виконавчого провадження.

Суд також вважає необґрунтованими доводи представника ВДВС Пирятинського РУЮ в тій частині, що заявник отримав постанову про закінчення виконавчого провадження не 14.04.2015 року, а набагато раніше, тому він пропустив строк звернення до суду з даною скаргою, з огляду на наступне. За нормами ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк на оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця обчислюється з моменту одержання заявником копії постанови про закінчення виконавчого провадження. Отже, в обґрунтування вказаних доводів відділом ДВС не надано належних та допустимих доказів, як того вимагають приписи ст.ст.10, 60 ЦПК України. Проте як заявником надані докази того, що саме 14.04.2015 року ним була отримана постанова про закінчення виконавчого провадження від 08.10.2012р. (а.с.4).

У звязку з викладеним суд вважає, що строк звернення до суду з даною скаргою заявником не пропущений, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження він отримав 14.04.2015р., а до суду скарга надійшла поштою 22.04.2015р., тобто в межах десятиденного строку.

За таких обставин вимоги заявника підлягають частковому задоволенню як такі, що ґрунтуються на законі, підтверджені встановленими обставинами та перевірені наданими доказами.

Керуючись ст..124 Конституції України, ст.ст.14, 383-387, 209-210, 293 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції ОСОБА_6 щодо закінчення виконавчого провадження ВП №21015636 - неправомірними.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції ОСОБА_6 про закінчення виконавчого провадження ВП №21015636 від 08.10.2012 року.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції вжити всіх заходів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» по виконанню рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2010 року щодо витребування легкового автомобіля БМВ 346L, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов №WBAAY31040KP07777, із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зобовязавши їх передати зазначений автомобіль ГУПтаСЗН Полтавської ОДА.

В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Нагорна