Рішення № 44603431, 28.05.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/249/15-ц

Провадження № 2/552/1067/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2015 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Миронець О.К.

за участі секретаря судового засідання Ваніної Ю.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Голейна Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м.Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" про визнання окремих умов договору недійсними

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Акцент Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість відповідно до заяви - анкети №А328СС9FSX0085 від 29 червня 2011 року, відповідно до умов якої банк надав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач умови кредитного договору виконувала, але частково, тому у неї утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 24186,28 грн. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредиту в сумі 24186,28 гривень та судові витрати в розмірі 243,60 гривень.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подала зустрічний позов та просить розглядати її зустрічний позов разом з первісним та визнати недійсним положення кредитного договору в частині зобов'язання щомісячно виплачувати винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 200 гривень та стягнути з ПАТ «Акцент-банк» безпідставно отримані кошти в сумі 5248,70 гривень. Свій позов вона обґрунтовує тим, що умова про сплату щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 200 гривень є недійсною, оскільки в кредитному договорі відсутнє поняття фінансового інструменту, умова про сплату фінансового інструменту є нечесною підприємницькою практикою, тому дані умови договору суперечать Закону України «Про захист прав споживачів».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, зустрічний позов не визнала та просила відмовити, так як зустрічний позов є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 була в повному обсязі ознайомлена з умовами надання кредиту, виконувала умови договору і не мала заперечень. Крім того, вона пропустила строк позовної давності на звернення з даним позовом, оскільки ОСОБА_3 отримала кредит в 2011 році, виконувала умови договору, а з позовом звернулась лише в 2015 році.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 29 червня 2011 року ОСОБА_3 оформила заяву позичальника, яка являється договором приєднання відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_3 в добровільному порядку підписала заяву позичальника, отримала кошти та була ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалася повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту.

Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, надав ОСОБА_3 кредитні кошти, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує. Тому 21.01.2015 року позивач ПАТ «Акцент Банк» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач не виконує умови договору, станом на 15 грудня 2014 року заборгованість за кредитним договором складає 24186,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 2781,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1,61 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1951,30 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 17823,99 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1127,92 грн., які підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_3

Крім суми заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати сплачені позивачем при подачі позову до суду, а саме в сумі 243,60 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з таких підстав. ОСОБА_3 в добровільному порядку підписала заяву позичальника, отримала кошти та була ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт). Згідно умов отримання кредиту банк надає позичальнику строковий кредит на строк 36 місяців на споживчі цілі,зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 200 гривень, якщо інше не встановлено в Умовах та правилах надання банківських послуг, та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 200 гривень. Тобто при отриманні кредиту позичальник була ознайомлення з умовою про сплату щомісячно 200 гривень.

Посилання позивача за зустрічним позовом на вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.203 ЦК України судом мне прийняті до уваги, оскільки згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Той факт, що в тексті заяви відсутнє визначення поняття фінансового інструменту не є являється підставою для визнання умови кредитного договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту недійсним.

Керуючись ст., ст.536, 549, 623, 1048, 1054 ЦК України, ст., ст. 88, 213 - 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 24186,28 грн., судові витрати 243,60 грн., а всього 24429,88 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційного скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О.К. Миронець